«Врятували Бог, бронік і каска»: історія захисника Назарія Ралька з Бачини

Люба КІПОРЕНКО

Наші захисники та захисниці – люди, завдяки яким ми спокійно спимо, ходимо на роботу, святкуємо й працюємо. Вони  серед нас – герої та героїні. Сьогодні розкажемо вам історію нашого земляка, гранатометника 47 окремої механізованої бригади «Магура»  Назарія Ралька з Бачини.  

З Джоном (позивний воїна) ми познайомились під час передріздвяної поїздки на фронт. Окрім смаколиків від земляків, мали й особливий подаруночок – дрон, який придбав відпочинковий комплекс Zaltzbork.

Свій бойовий шлях 27-річний солдат ЗСУ Назарій почав у березні минулого року. Як би не розгортались події, хлопець у всьому намагається шукати якісь плюси. За освітою Назар офіціант, бармен.

«Я всюди намагаюсь шукати якийсь позитив, незалежно в якій ситуації є. Люблю гарно та весело проводити час. Не важливо – це футбол, чи більярд – головне – гарний настрій та добрі люди поруч», – розповідає воїн.

Незадовго до повномасштабного вторгнення герой цієї публікації повернувся з-за кордону. Думав їхати знову, але війна все змінила. Однозначно вирішив, що буде боронити Україну. Готувався йти в один із добровольчих батальйонів, у якому воював його друг. Однак все склалось не так, як планував. Згодом отримав повістку й став військовослужбовцем ЗСУ. Зараз служить гранатометником у 47 бригаді «Магура». Разом із побратимами боронили Роботине, Авдіївку, Степове.

Попри такий молодий вік та майже рік служби – у біографії Назара вже є потужний бойовий досвід, а у пам’яті назавжди залишаться епізоди, коли вдалось вижити тільки завдяки Богові.

«Авдіївка… Була дуже важка ситуація. Не вірилось, що вдасться вийти живим. Ми тоді потрапили в оточення. Були на дуже невигідних і зовсім непідготовлених позиціях. Був ближній бій. Ворожі гранати недолітали півметра-метр до наших окопів. Ворог мав переваги всюди: і в повітрі, і у важкому озброєнні. Але, дякувати Богу, як бачимо, продовжую служити Україні. Загалом, коли виходиш живим із дуже важких ситуацій, віриш в Бога зі ще більшою силою», – пригадує мій співрозмовник.

Зараз Назар проходить лікування у одному з госпіталів. Потрапили під мінометний обстріл.

«москалі сипали дуже сильно. Був щільний мінометний обстріл. Хоч ми були і в бліндажі, та все ж осколки залітали. Мене реально врятували Бог, бронік і каска. Осколок пройшов прямо попри бронежилет. Мене зачепили два осколки. Один уже витягнули. От долікуюся й знову буду в строю. Ситуація на фронті складна, мушу бути зі своїми побратимами», – каже Назар.

Коли складно, воїн каже собі й іншим, що все буде добре, згадує якісь приємні моменти з життя. Налаштовує на позитив себе та побратимів. Вдячний землякам, які підтримують молитвами й словами, які передають смаколики та малюнки, які донатять на необхідні речі.

«Я дякую всім! Ваша допомога неабияк мотивує. Ми маємо за кого й за що боротись. Тому ми тут – за земляків, за українців, за нашу Неньку. Неодмінно переможемо, якщо будемо триматись усі разом», – завершує розмову захисник.

А ми ж дякуємо славному землякові Назарові Ральку за захист і службу. Віримо в перемогу, підтримуємо військо. Боремось.