26 Червня, 2022

Радіо Онлайн

Ваш Голос Прикарпаття

Регіональне видання Самбірщини

Володимир Шамрай: “Ми повернемось з перемогою. І точно будемо ще більше цінувати та любити життя”

Поширити

Люба КІПОРЕНКО

Три місяці Україна у режимі повномасштабної війни. Мужньо стоїмо! Найбільша вдячність, звісно, нашому війську. Аби осягнути його подвиг загалом важливо дізнаватись про кожного воїна зокрема. Сьогодні ми розповідаємо історію нашого земляка Володимира Шамрая з Торчинович. Він боронив Україну в 2014 року. Стоїть на її захисті й сьогодні.

За шість років нашого знайомства написали про Володимира не одну публікацію. Але щоразу все починалось приблизно однаково: чому я, якщо є достойніші? 

“Таких, як я – тисячі. А кращих і достойніших – ще більше”, – скромно сказав Шамрай і цього разу.

Учасник бойових дій, десантник, сапер, снайпер Володимир Шамрай народився у Криму. У 2003 році так розпорядилась доля, що опинився у Торчиновичах на Старосамбірщині. Володимир – досвідчений воїн. Свого часу в складі миротворчих військ був у Косово.

З 2015-го пан Шамрай опікується ветеранами Львівщини. Спершу був головним спеціалістом Державної служби України у справах ветеранів війна та учасників АТО Львівщини. Від початку створення Міністерства ветеранів України – начальник відділу на Львівщині. Власне, з цієї посади й пішов на війну з першого дня повномасштабного вторгнення Росії до України. Це вже вдруге він вирушає на фронт проти російського окупанта.

“2014 рік. Війна. Так, не АТО, а саме війна. Вперше мене призвали 11 березня. Прийшов на призовний пункт, пробув там весь день. Потім нас відпустили додому. Вдруге призвали 31 липня. Ми з дружиною на початок серпня чекали дитину, – каже пан Володимир. – Народилась моя донечка 8 серпня. Тоді мене відпустили на уродини, через тиждень – на хрестини. А потім я тривалий час був на передовій. Пригадую, що як тільки ми з побратимами прибули до пункту призначення на фронті – одразу ж уночі нас обсипали “градом””.

Володимир Шамрай зізнається: після ротації з 17 вересня 2015 року йому важко було уявити себе в ролі держслужбовця, утім побратими переконали його податись на конкурсну посаду головного спеціаліста Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО Львівщини.

“Після того, як отримав статус учасника бойових дій, я займався громадською діяльністю. Досліджував те, які пільги та преференції є для військових. Читав Закон, бачив, що там все дуже гарно написано. Утім також бачив, що на практиці – все не зовсім так, як на папері, – каже пан Володимир. – Тоді побратими розповіли, що є можливість спробувати себе у конкурсі на посаду головного спеціаліста Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО. Для мене це було дуже далеким: конкурси, державна служба. Проте побратими переконали. Тоді я сів за підручники, вивчав детально Закони. Підготувався. Приїхав та успішно пройшов конкурс. Згодом в Україні створили Міністерство ветеранів. Відтак, до 24 лютого я був начальником відділення у Львівській області. Зараз беру участь у відсічі російської агресії. По-іншому бути й не могло”.

Про те, де зараз мій співрозмовник та які його завдання, не говоримо. Це вже буде після перемоги. А щось, як написав мені пан Шамрай “залишиться за кадром назавжди”.

Володимир Шамрай вважає: після перемоги на військовому фронті бійців чекає новий виклик – змінювати країну. 

“Я колись це казав, і зараз кажу: саме на тих людях, які повернулися з фронту, лежить та важка ноша – змінювати країну. На тих, хто бачив війну і знають, чому вони туди потрапили, і що вони там робили. Тут ми навчились розпізнавати фальш та справжність. Бо тут нема сірого. Є чорне, або біле”.

Коли настане перемога – не знає ніхто. Утім, як і більшість українців, пан Володимир вірить, що це станеться якомога швидше. 

“Я переконаний: уже минув той час, коли за Україну потрібно помирати. Нині за Україну потрібно нищити ворога. Ми повернемось з перемогою. І точно будемо ще більше цінувати та любити життя, ще більше любити свою країну”, – каже Володимир Шамрай.

Ваш Голос Прикарпаття