Марія КУЗЬМИН
Дисципліна, мужність, порядок, відповідальність – такі характеристики в поведінці людей Ользі Забаві подобалися завжди. Ще коли навчалася у Головецькій школі, її приваблювала професія військових, мріяла про армію. Але коли проговорювала свої вподобання з оточуючими, то розуміла, що її сприймають дивачкою. Правда, багато хто любив говорити: «Оля – бойова дівка» або «Не дасть собі в кашу наплювати». А цей фразеологізм, власне, і означає, що вміє за себе постояти.
Дівчина наша краянка, з села Головецька. Їй – 20 років. І вона вирішила постояти за свою державу, яку росія прагне стерти з лиця землі, тож Оля приєдналася до лав ЗСУ.
«Спочатку це була внутрішня боротьба – правильно чи не правильно я це роблю. Потім був страх, як про це сказати батькам. Я за війною спостерігала більше року. Після закінчення Львівського вищого професійного училища технологій і сервісу поїхала до Польщі на заробітки. Але постійно стежила за новинами з фронту, моє бажання піти служити ставало ще дужчим, то ж вирішила по приїзді піти на військкомат», – розповідає.
На вибір дівчини повпливав й факт, що її хлопець служив у ЗСУ. Він – холодноярівець з 93 бригади і побував у найгарячіших точках.
«Він служить з початку повномасштабного вторгнення. Його бойовий настрій мене ще більше мотивував. Ігор говорив, що русню треба нищити. Українська армія вже не в тому стані, щоб прийняти поразку. Треба боротися за майбутнє наших дітей, щоб вони не воювали, як зараз воюємо ми», – каже Оля.
Оля не стала пасивно чекати хлопця з фронту і здійснювати спільні мрії після перемоги, вона й сама стала до лав ЗСУ. Підписала контракт на три роки. І зараз проходить курс молодого бійця в одній з військових частин.
На Донеччині хлопець Олі отримав поранення і наразі після лікування ще перебуває на реабілітації. 28 серпня, у велике релігійне свято Успіння, вони зареєстрували шлюб.
«Ігор одужує і на початку вересня повернеться в стрій. Мене на 4 дні відпустили. Такий медовий коротенький період. Й роз’їжджаємося до своїх частин», – каже.
Що ж, хай береже Господь новостворену українську родину, яка за кращих часів планує й весілля справити.
Публікацію виготовлено за підтримки
ГО «Інститут Масової Інформації» та
Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.
Ще у цій категорії
Кого з довгожителів Старосамбірської громади вітали у квітні
Воїнів Володимира Волошина, Ігоря Сабару та Євгена Рижія посмертно нагородили орденами
Богдан Тихоцький: «Найприємніші моменти на фронті – коли всі побратими повертаються із завдань живими»