17 Липня, 2024

Радіо Онлайн

Ваш Голос Прикарпаття

Регіональне видання Самбірщини

Василь Денисюк доєднався до Збройних Сил України

Поширити

Марія КУЗЬМИН

Ніхто з нас не вибирає час, в якому жити. Але кожен з нас обирає, як жити.  І сьогодні, коли виповнюються два роки, як росія пішла на нашу державу повномасштабною війною, ми можемо навести десятки, сотні прикладів про сміливість, патріотичність, відвагу, любов до рідної землі наших краян.  Але найсвіжішою у пам’яті є зустріч з хлопцем, який у переддень другої річниці повномасштабного вторгнення уже не сам буде планувати свій час і справи, а виконуватиме накази. Бо пішов до війська.

П’ятничного ранку, за кілька хвилин до дев’ятої , до редакції заходить хлопець у військовому вбранні. По обличчі і погляду розумію, що добре знайомі. В пам’яті швидко відшукую «файли» і вимовляю «Василько», не зізнаючись, що відразу не впізнала.

Так, це він – Василь Денисюк з міста Хирів,  хлопець, який приходив до нас на практику кілька років тому, після першого курсу навчання на факультеті журналістики Львівського національного університету.

Йому 26. Працював журналістом «24 каналу», вдало поєднував навчання та роботу. Василя добре знали у медійному середовищі, адже у журналістиці 6 років, з 2019. Василя добре знали і у волонтерських організаціях та серед військових. Адже з початком повномасштабної війни хлопець активно волонтерив, спершу допомагав друзям, які на фронті, потім усім, від кого отримував запити та фізично міг встигнути. Часто їздив на фронт, останнім часом працював в аналітичному відділі медіа:  розкривав теми війни росії з Україною, писав огляди подій на фронті.

Рішення прийняв усвідомлено і виважено.

Природньо, що рідні Василя, приймаючи вибір сина і брата, відчувають гордість і водночас хвилювання за нього. Колеги з 24 Каналу також  зрозуміли його вибір, наголосивши, що очікували, що таке може трапитися. Пишається Василем і його  дівчина.

А ми за ці кілька хвилин розмови у мужньому воїнові пригадали цілеспрямованого юнака, котрий при першому знайомстві на запитання, яке задаємо усім практикантам, чи хоче просто практику пройти, чи справді працювати, впевнено відповів: «Працювати!»  У відведений час практики цікаво і живенько написав усі матеріали, відповідно до вимог факультету. І навіть заголовок перший пам’ятає.

Тож ми віримо і знаємо, що Василь буде відповідально виконувати і армійські завдання: у бригаді, яку  обрав, працюватиме в пресслужбі. Хай береже Господь!

Збройні Сили України – це не лише про «стріляти». Оборона держави потребує людей різних професій.

Ваш Голос Прикарпаття