Сумна новина огорнула знову Старосамбірщину, зокрема місто Хирів. В боях за Україну на Донецькому напрямку загинув Роман Прендота, син директора Хирівського ліцею. Назавжди 40. Проживав у Києві, чекав разом з дружиною народження синочка, за яким спостерігатиме тепер з небес.
«Наш Захисник воював за право існування України, як держави, за право існування українців, як народу, за наше право жити!
Хирівська міська рада висловлює щирі співчуття директору ЗЗСО І-ІІІст.-ліцею м.Хирів Прендоті Івану Івановичу із непоправною втратою сина, родині, побратимам, численним друзям та колегам.
Ми схиляємо голови у глибокій скорботі та сумуємо разом з вами.
Царство небесне тобі, Романе, та вічна і світла пам’ять!», – йдеться у повідомленні Хирівської міської ради.
Роман Прендота тривалий час проживав разом із дружиною у Києві. Із початком повномасштабного вторгнення не міг просто залишатись вдома. Добровольцем став на захист Батьківщини. Воював у складі 68 окремої єгерської бригади Корпусу резерву Сухопутних військ України.
«Дитинство та юність Романа пройшли у Хирові. Навчався у Хирівській гімназії – інтернаті. Був старанним учнем, з легкістю вивчав усі шкільні предмети, багато читав, захоплювався моделюванням, брав участь у народному танцювальному колективі «Джерельце», закінчив школу із золотою медаллю. Як переможець багатьох олімпіад, поза конкурсом вступив до НУ «Львівська політехніка», де отримав освіту інженера. Під час навчання у НУ також закінчив військову кафедру, де отримав знання та вміння боронити державу і став офіцером запасу. Працював Роман у будівельній компанії АПТ «Україна» в м. Київ. Створював складні проекти, в яких гармонійно поєднував і досягнення науково-технічного прогресу, і побажання замовників, і передовий вітчизняний і зарубіжний досвід, і питання безпеки та комфорту. На роботі, у колективі був добрим колегою, цінував працю кожного, з радістю ділився своїм досвідом, навчав молодших підлеглих, був щирою людиною, став справжнім другом для багатьох. Його неможливо було не любити за щедрість, привітність, душевність, легкість, розважливість, дотепність, за його солов’їну… З перших днів повномасштабного вторгнення росії Роман пішов добровольцем, щоб ворогу не вдалося знищити наш народ, нашу свободу, наше минуле, сучасність і майбутнє. Служив у 68 Єгерській окремій бригаді. Був командиром 1-го взводу 5 роти. Як командир взводу Роман стояв горою за свій підрозділ, робив все можливе і неможливе для підтримання бойового духу побратимів. Завжди попереду, завжди з бойовим настроєм надихав, вселяв віру і надію у перемогу, сприяв збереженню життя кожного воїна-захисника. Оптимізм Ромчика завжди надихав, давав непохитну віру у краще, а його гасло: «Все чудово! А буде ще краще!» за будь-яких обставин давало силу жити і вселяло неймовірну віру у ПЕРЕМОГУ.
Життя старшого лейтенанта Прендоти Романа Івановича, обірвалося 11 листопада, під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Пречистівка Донецької області.
Роман залишив частинку своєї безмежної любові кожному з нас: своїй чудовій сім’ї, дружині, згорьованим батькам, родині, найкращим у світі друзям, вірним і мужнім бойовим товаришам-побратимам, усім людям, з якими зводила його доля.
Вічна і світла пам’ять Роману – Синові Українського Народу, мужньому та незламному Воїну-Герою, українцю-патріоту», – розповіла нашому сайту Оксана Лях, педагог Хирівського ліцею.
Похоронили полеглого Героя Романа Прендоту 22 листопада у Львові. Попрощатися з полеглим приїхали вчителі Хирівського ліцею, батькові колеги-директори із Хирівської та Старосамбірської громад, знайомі та друзі родини покійного з Хирова.
Вічна та світла пам’ять. Не забудемо! Не пробачимо!
Ще у цій категорії
У Старій Солі попрощалися з полеглим на війні Михайлом Овадюком
У Старосамбірському музеї відкрилася унікальна виставка “Писанкова карта України”
Депутати Старосамбірської міської ради провели сесію: економія коштів та підтримка молоді й літніх людей