Великим благословенням Господнім є дожити до 100 років у колі рідних, мати світлу пам’ять, зустрічати гостей і щиро бажати усій громаді та кожній українській родині миру. Саме такою — усміхненою, мудрою та оточеною безмежною любов’ю — зустріла свій неймовірний столітній ювілей жителька села Сушиця Юстина Грицик. Ця подія стала унікальною для всієї Старосамбірської громади. Місцева влада традиційно відвідує та підтримує довгожителів, які святкують 90 або 95 років, проте столітній ювілей у межах цієї програми фіксують уперше.
Родинне тепло та солодкі дарунки
Сьогодні оселя пані Юстини нагадувала заквітчаний вулик. Привітати дорогу маму, бабусю та прабабусю з’їхалася найближча родина. Син Ярослав із дружиною Марією прибули зі Стрийщини, а син Степан із дружиною Наталією — із сусідньої Завадки. Зараз ювілярка проживає під надійною опікою, в теплі, любові та щоденному щирому спілкуванні з дочкою Оксаною.
До свята долучилися й правнуки — вони з особливим трепетом надували для бабусі яскраві повітряні кульки, наповнюючи дім атмосферою дитячої радості.
Привітали довгожительку і представники міської ради. Начальник управління соціального захисту населення Старосамбірської міської ради Іван Лисейко звернувся до іменинниці з повагою та вдячністю:
«Від імені голови громади Ігоря Станіславовича Трухима дякуємо вам за ваші літа, за вашу сумлінну працю. Адже пані Юстина понад 40 років віддала Старосамбірській лікарні, працюючи у різних відділеннях і дбаючи про затишок та комфорт пацієнтів. Ми радіємо, що ви в колі рідних, і що ви при добрій пам’яті так радо зустріли нас».
До теплих слів додали й практичну підтримку — грошовий сертифікат на суму 5 000 гривень. А заступниця начальника соціального захисту піднесла ювілярці великий святковий торт із найкращими побажаннями:
«Ми безмежно раді вашому ювілею! Нехай у такому поважному віці у вашій оселі завжди буде солодко, затишно і спокійно», – каже Галина Лужецька.
З квітами та щирими обіймами завітав і староста Тершівського старостинського округу Зіновій Головчак, який давно знає цю родину і раніше очолював місцеву раду.
Біль, що не вщухає, і пам’ять про Героя
Пані Юстина має багате продовження у своїх нащадках — вона з гордістю рахує шістьох онуків та правнуків. Проте поруч із радістю у її столітньому серці живе невимовний біль. В оселі дочки Оксани посилився і смуток, на почесному місці є і куток пам’яті її онука — Степана Петрівського. Він був одним із тих перших відважних воїнів, які ще у 2014 році добровільно пішли захищати Україну від російського агресора і віддали за неї життя.
Дивлячись на портрет рідної кровно-близької людини, бабуся не стримує сліз:
«Якби була знала, я б його не пустила…» — тихо, з глибоким сумом пригадує вона.
Проте тоді, у буремному 14-му, про рішення хлопця піти на фронт не знав ніхто — ні батьки, ні кохана бабуся. Це був його свідомий вибір захистити свій дім. Саме тому сьогодні, зустрічаючи гостей, столітня жінка з особливим хвилюванням та трепетом у голосі бажала всім лише одного — миру.
Рецепт довголіття: мир у серці
Коли у пані Юстини запитали про її секрет довгого віку, вона відповіла просто, але неймовірно мудро. За її словами, окрім міцної віри в Бога та чесної, сумлінної праці, головне — вміти не перейматися і не хвилюватися надмірно через дрібниці.
«Коли ми не матимемо ласки від Бога мати мир у серці, усі справи рухатимуться вже не так природно і добре. Надмірно не хвилюватися — це велика запорука здоров’я. Треба дбати і пильнувати себе та своїх близьких», — ділиться ювілярка.
Очільник Старосамбірської громади Ігор Трухим зазначає, що такі люди — це найбільший скарб нашого краю:
«Для нас кожен такий довгожитель — це гордість громади, жива історія, досвід та мудрість. Старше покоління і наша молодь — це ті, кому ми безмежно завдячуємо і заради кого щодня працюємо», – каже очільник громади.
Журналісти нашого видання також мали за честь відвідати оселю пані Юстини. Ми щиро приєднуємося до всіх привітань! Нехай Господь дарує цій сильній жінці та її прекрасній, турботливій родині міцне здоров’я, душевний спокій і найголовніше — якнайшвидшу Перемогу та благословенний мир усій Україні!
Ще у цій категорії
Як Андрій Лазірко поєднує професію з місією допомагати тим, хто потребує
Гартована війною: бойова медикиня Марія Бурлака про службу, втрати та цінності
Урок незламності від педагога та командира взводу Романа Керелюса: «Якщо не вірити — немає чого жити»