Лідію Тиховліз, Богдана Жидика, Михайла Храпка, Василя Сольчаника, Антона Добрянського, Павла Леха, Богдана Пашовича, Віру Сороку, Юрія Зачка у день відзначення 30-річчя Незалежності України міський голова Старого Самбора Ігор Трухим нагородив пам’ятною
медаллю з нагоди святкування ювілейного дня Незалежності України. Коротку історію кожного розповімо читачам у наших публікаціях. Сьогодні про Антона Добрянського
«Ми відзначили 30-річчя Незалежності України, і я замислився, а яке моє відношення до цієї величної дати. Що значить для мене моє місто Старий Самбір, адже сама його назва говорить про його давню історію. Ми, корінні старосамбірчани, називаємо себе – тутешні. Я пишаюся, що належу до одного зі старовинних родів міста – Добрянських і Федоровичів, а вони породичалися з іншими славними родами. Горджуся, що мої предки долучалися до побудови старосамбірського храму. Прадід Добрянський займався виробництвом м’ясних виробів. Разом із партнером доставляли м’ясо і живих свиней у Відень.
Рід Федоровичів – ковалі й пасічники.
Слухаючи розповіді батьків про історію міста, замислився, а що я можу корисного зробити для Старого Самбора?
Будучи двічі депутатом міської ради, старався максимально реагувати на звернення жителів і по можливості вирішувати.
Моє місто має багату історію, має борців за незалежну Україну, як за часів панської Польщі, так і в радянський період. Моє місто дало світові митрополита, єпископа і понад десять священників.
Старий Самбір – місто ремісників і кушнірів, має також євреїв професорів докторів наук.
Говорячи про незалежність, треба говорити і про тих, хто її наближав, хто піднімав національну свідомість на наших теренах. Мало хто знає, що націоналістичну роботу на Старосамбірщині очолював о. Титомир зі своїм сином із села Верхній Лужок. А чи знають школярі про громадського діяча Івана Пукача зі Стрільбич?
Фундамент Незалежності закладали наші земляки, які входять у «Просвіту», «Січ», «Сокіл», «Союз Українок». Адже з боку польської влади був великий спротив, арешти і концтабори. Мій батько за націоналістичну роботу відбув два концтабори.
Я представляю правозахисну організацію «Меморіал» ім. В. Стуса, який організував Адам Гащишин. Коли стояло питання, щоб я займався цим, то не міг відмовитися, адже, хтось має цим займатися.
На своїх вечорах ми розповідали людям про тих, хто жертвував своїм життям, наближаючи нашу незалежність, відновлювали могилу І Світової війни та інші заходи проводили, аби пам’ять жила…», – розповідає пан Добрянський.
Ще у цій категорії
Ірина Чубик та Катерина Яцик – поважні ювілярки вересня
Професор Михайло Кріль – творець і літописець нашої історії
Від футбольного тренера до незламного азовця: історія Назара Білинського зі Старого Самбора