24 Лютого, 2024

Радіо Онлайн

Ваш Голос Прикарпаття

Регіональне видання Самбірщини

«Допомагає триматися віра в Бога та перемогу»: історія Романа Кільгана з Лаврова

Поширити

Марія КУЗЬМИН

Продовжуємо розповідати вам історії людей, життя яких кардинально змінилося після 24 лютого минулого року. Ця публікація – про чоловіка, який за покликом серця став на захист країни. І за словами його сестри, коли в селі чоловіки ховались від військкомату, її брат сам вийшов до дороги й чекав військових.  Це все про Романа Кільгана зі села Лаврів.

Роману 44 роки. За освітою психолог логопед. Деякий час працював вихователем у Лаврівському будинку-інтернаті. Незадовго до повномасштабного вторгнення почав їздити на заробітки за кордон. Саме за кордоном його й застали страшні новини з України. Чоловік вирішив, що не може просто сидіти й заробляти гроші на чужині, коли його країна в такій небезпеці. У квітні повернувся додому.

«Війна застала мене в Польщі. Я бачив, як поляки йдуть добровольцями захищати Україну. Я відчував їхній бойовий настрій. То як, я – українець – міг у цей час залишитись там, заробляти собі гроші й байдуже спостерігати? Ні, це не правильно. Тому в квітні повернувся на батьківщину й добровольцем пішов до війська. Це був мій свідомий вибір. Не шкодую. Зараз я там, де маю бути, де потрібен найбільше», – каже Роман.

Спершу були навчання, тренування, злагодження. І зараз кулеметник Роман у складі 42 окремої механізованої бригади воює на гарячому сході, на Лиманському напрямку. Ворог активізувався на цьому напрямку, сюди стягують резерви й техніку. Щодня окупанти атакують, обстрілюють з артилерії та авіації. Але наші захисники, серед яких і Роман Кільган з Лаврова, відчайдушно тримають оборону.

Поспілкуватись з військовим нормально нема можливості. Адже на позиції він зовсім без зв’язку. Туди виїжджають на кілька днів. Потім, за можливості, повертаються у відносний тил, де мають трохи часу на відпочинок і можливість повідомити рідним, що все гаразд.

Ми застали Романа на зв’язку. Розпитали про плани на час «після перемоги» та що допомагає йому триматися там, на фронті.

«Плани після перемоги? Навіть не знаю. Але от плани на найближчий час – вичистити цю наволоч з нашої країни. А там видно буде… Віра в Бога і в нашу перемогу допомагає триматись та мотивує до боротьби», – каже захисник.

У час написання цієї статті Роман – на позиції. Йому зараз точно не до публікацій. В його думках – знищити ворога та вберегти себе. Аби повернутись в тил і написати сестрі Марії «Все добре».

Дізналися, що воїну дуже потрібен тепловізійний приціл на його кулемет. Тому спільно з волонтеркою запустили збір коштів. Просимо підтримати Романа донатами.

Публікацію виготовлено за підтримки

ГО «Інститут Масової Інформації» та

Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.

Ваш Голос Прикарпаття