15 Квітня, 2024

Радіо Онлайн

Ваш Голос Прикарпаття

Регіональне видання Самбірщини

“Війна навчила цінувати життя”: Юрій Нискогуз отримав нагороду “За зразкову службу”

Поширити

Марія КУЗЬМИН

«Це завдяки вам. Дякую за підтримку та допомогу», – пише у Месенджері військовослужбовець 77 ОАМБ Юрій Нискогуз і надсилає світлину нагороди. Міністерство оборони України нагородило нашого земляка нагрудним знаком «За зразкову службу». У короткій переписці сходимось на думці, що при спільній щирій роботі фронту й тилу Україна гарантовано переможе.

Юрій Нискогуз – з Великої Лінини. Йому всього 31 рік. Але він уже досвідчений військовий. Досвідчений не на теорії, а на практиці. Вже майже рік стоїть на захисті нашої країни. На час початку повномасштабної війни чоловік працював у сфері газовидобування. Тому двічі у військовому комісаріаті йому відмовляли, адже «бронь». Але він пішов третій раз і був налаштований рішуче: «бронь» йому не потрібна, бо хоче боронити Україну.

«У мене є дружина, діти. Найбільше я не хочу, щоб вони бачили усю жорстокість війни. Тому сьогодні я тут – на сході, на Бахмутському напрямку, зі зброєю в руках”, – каже Юрій.

У розмовах воїн зізнається, що війна внесла свої корективи у його життя та характер. І в цих змінах є й позитив.

«Я змінив ставлення до життя загалом. На війні ти розумієш, що життя – найбільша цінність. Ти починаєш цінувати час, справжніх людей. Вчишся розрізняти отих справжніх, і порожніх. Я став менше довіряти людям. Людям, які говорять багато гарних слів, але не роблять нічого. Безмежно ціную тих, хто віддано працює для України. У різних напрямках, у різних професіях, але на користь держави і на перемогу. Вдячний Богу, що служу з найкращими. Поруч зі мною такі люди, на кого можу покластися на 100%. Кожного побратима дуже ціную та поважаю – це вже рідні люди, брати», – розмірковує воїн Нискогуз.

Юрій не охоче ділиться перебігом подій на фронті.  Є повідомлення такого змісту «головне, що всі живі», «багато втрат», «нас обстріляли»… Але, здебільшого, відповідає «все добре». Щодо ситуації, яка зараз, то каже «тиснемо, рухаємося вперед, хоч і дуууже важко».

«Ціль у всіх нас одна – вигнати ту наволоч з нашої землі. Тому, попри втрати та всю важкість, настрій тримаємо  бойовий. Не здамося перед труднощами. Проженемо. Переможемо. Все буде Україна», – переконаний військовий.

…З Юрієм Нискогузом знаємося з грудня минулого року. Від тоді спілкуємося в соцмережах. Спільно радіємо малим перемогам та сумуємо через важкі втрати. У червні побували в гостях у військовослужбовця на гарячій Донеччині. Зустрів гостинно та дбайливо. «Над ранок везтиму боєприпаси на «нуль». Заїду ще сюди по хлопців. Але вас не будитиму, адже ви з дороги, втомлені. Вам треба виспатись», – каже захисник. В думках: “так, нам треба виспатись… а коли ж виспляться вони, воїни?…” Питання без відповіді.

Публікацію виготовлено за підтримки

ГО «Інститут Масової Інформації» та

Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.

Ваш Голос Прикарпаття