Десять місяців Ростислав Миник, житель Старого Самбора замість теплого ліжка ночував у окопах і міцно тримав у руках зброю, наближаючи нашу перемогу.
У грудні він вперше приїхав додому і не тому, що це чергова ротація. Він мусить консультуватися з медиками і пройти належне лікування. Адже після одного з важких боїв у його руці осколок. Поранення отримав під Соледаром. Молодий чоловік виконував бойові завдання на Бахмутському напрямку. Він командир роти 128 гірськоштурмової бригади.
Ростислав усвідомлено та з повною відповідальністю вибрав професію військового у юному віці. У 2016 році, коли в Україні уже тривала війна, після закінчення Старосамбірської школи № 2, хлопець вирішив вступити в Національну академію сухопутних військ.
Коли почалося повномасштабне вторгнення перебував на Запоріжжі, він з побратимами займався охороною мостів. А далі день за днем, місяць за місяцем складні бойові завдання…
Правда, за час війни трапилася у житті хлопця і приємна подія: у жовтні він одружився! Кохана Наталя, наша краянка з Бусовиська, стала його дружиною. Розписалися подалі від орків, правда і від рідного Старого Самбора далеко – у Кривому Розі.
Нещодавно Ростислав поміж лікуваннями навідався до рідного міста. Завітав і до нашої редакції. Уже за доброю традицією, як й інші захисники-краяни, підписав нам редакційний прапор. “За нами Правда. Переможемо!”, – написав.
Ми ж теж старалися не з пустими руками відправити хлопця. У редакції були подарунки для військових з пасіки подружжя Миколи та Наталі Кедьо. То ж ми передали корисного для здоров’я меду, інші смаколики та окопні свічки, які для бригади Ростислава дуже потрібні.
Зустрівся військовий і з Ігорем Піхоцьким, який займається волонтерською діяльністю. І хоч Ростислав першочергово має поправити здоров’я та, найперше, турбується, що його побратимам потрібен дрон. Він буде задіяний у зоні проведення гарячих бойових дій під час виконання завдань з відсічі ворога.
Волонтери оголосили збір.
5168 7456 1309 3159 -Володимир Бачинський.
Пам’ятаймо, що просто захоплюватися воїнами ЗСУ замало – ми мусимо допомагати їм ПЕРЕМОГТИ!
Ще у цій категорії
Воїнів Володимира Волошина, Ігоря Сабару та Євгена Рижія посмертно нагородили орденами
Богдан Тихоцький: «Найприємніші моменти на фронті – коли всі побратими повертаються із завдань живими»
Онук зв’язкової ОУН Лідії Тиховліз боронить Україну на Авдіївському напрямку