19 Квітня, 2024

Радіо Онлайн

Ваш Голос Прикарпаття

Регіональне видання Самбірщини

Волошинівський старостинський округ: проблеми, досягнення, перспективи

Поширити

Марія КУЗЬМИН

Громада – це велика сила. Якщо говорити про окремий старостинський округ Старосамбірської громади – Волошинівський, то тут вам скажуть, що ця фраза не випадкова, а має підстави. Бо в окрузі чують одні одних, вирішують, що разом зробити, кого попросити, кого залучити і як вийти з проблемної ситуації. А є тут і успіхи, і досягнення, і проблеми, і перспективи. Про це ми довідувалися, розмовляючи зі старостою Ольгою Лавренюк. Ця мила пані працювала в «Ощадбанку», але вона дуже любить своє село, своїх односельців, бо як каже, вони дуже працьовиті, дружні і добрі. І коли мала вибір чи вести односельчан в усіх справах – то погодилася.

Команда змін

Щоб Волошиново і Росохи стали комфортнішими, милішими і любішими для місцевих жителів, староста створила ініціативну групу, яка й пропонує ідеї.
«Як тільки я прийшла на роботу, вирішила комунікувати з людьми. Є ж люди, які хочуть, щоб в селі щось покращити, щось створити, щось змінити, то вони і мають стати командою змін. Я створила ініціативну групу, з якою радимося. Не можу ж я все продумати сама. Люди підходять, щось пропонують, а я вже думаю, кому з керівництва громади адресувати ту чи іншу ініціативу. Голова територіальної громади Ігор Трухим завжди відгукується на наші звернення. І це прекрасно, для того ми і є громада», – розповідає Ольга Лавренюк.

Війна і Волошинівський округ

24 лютого 2022 року – день, що змінив нас усіх. Хоча Волошинівський округ – маленькі села, люди з самого початку повномасштабного вторгненя стали міцними і стійкими. Згуртувалися, об’єдналися навколо спільної української справи – перемоги.

«Дуже важко було з перших днів війни, багато проїжджали через наші села на кордон у «Смільниці». Просили переночувати, хтось певний час жив, треба було прийняти, дати відчуття спокою, кормити, знайти житло. Наші люди все змогли. З переселенцями впоралися гідно, на даний час уже нікого з ВПО у нас немає. Але ми стоїмо єдиним фронтом, щоб підтримати армію. В окрузі є волонтерський пункт. Маємо кімнату, де він розташувався. Зійшлися – наварили, напекли. Відправили. Коли отримуємо запит від когось зі земляків, відразу пишу в групу «Завтра відправка», і без зайвих слів всі разом стаємо до роботи. Збираємо кошти, координуємо зусилля і купуємо, що треба хлопцям на фронт, а заразом і смаколиків до того готуємо», – говорить староста.

Підтримують зв’язок з хлопцями на фронті, комунікують з тими, хто прийшов у відпустку чи після поранення, сумують за Василем Стефонком, який загинув на війні.

Успіхи і досягнення

«Люблю своє село, люблю свій округ, люблю свою громаду, люблю наших людей», – каже Ольга Ярославівна з гордістю про своє місце сили. До округу, який вона очолює, належить власне Волошиново і село Росохи. Тут проживають 750 людей, які, направду, мають єдині наміри –зробити своє село, свій округ кращим, комфортнішим. Чистішим. Уже під час війни налагодили вивіз твердих побутових відходів. Узбіччя доріг, береги чи звичайні сільські вулиці – чисті. Люди несуть сміття до спеціально встановлених баків. І, до слова, справно, за це платять кошти.
Коли староста пише у групі Фейсбуку, що треба прийти на спільну толоку, у Волошинівському старостинському окрузі люди не «бубнять», не «відмазуються», не питаютю «чому я», а відгукуються на заклик.
«Часто проводимо толоки, розгребли, розчистили всі закавулки. Зробили це разом і разом дбаємо про чистоту. Село стало набагато гарніше», – продовжує Ольга Лавренюк.
Порадіти можна й за те, що і у Волошиново, і у Росохах встановили дитячі спортивні майданчики. Й це також успіх останнього року. Ольга Лавренюк спільно з Наталією Васурчак, відповідальною за роботу з молоддю у Старосамбірській громаді, писали проєкт і написали успішно, бо результат – майданчик у Волошиново.

У Росохах встановили майданчик за кошти Благодійного фонду, який мав за мету допомогти адаптуватися на новому місці дітям, яких з дому вигнала війна та здружити їх з місцевими.
Також для Народного дому закупили апаратуру та різні розвиваючі ігри.
Старостат перейшов у нове приміщення – з гарним ремонтом, новою оргтехнікою, меблями.
А ще проведено освітлення сіл, відсотків на 50. Але у планах є продовжити цю роботу, з головою територіальної громади уже обговорили, знайдуть можливості завершити освітлення сіл Волошиново і Росохи.

Проблеми

У Волошиново гарна школа, яку перекрили і провели воду, комфортна і світла. Але лише 5 дітей. Тому сесією прийнято рішення: призупинити діяльність школи. Сам факт, без сумніву, засмучує. Однак люди із розумінням ставляться до ситуації. Батьки школярів були з дітьми у Білицькій гімназії, усім сподобалися умови, де будуть надаватися якісні освітні послуги, тому є, як є і це треба прийняти. Тим паче, громада надала Школярик і дітей будуть довозити до Білич. Бо у цивілізованому світі в жодній з держав не дозволять собі утримувати школу, де 5 дітей…
Інша справа зі школярами в Росохах. Територіально їм далеко до Білич. Тому 9 дітей відвідують школу у селі Терло. Слід погоджувати ще з керівництвом Хирівської громади, щоб забезпечити перевезення учнів. Бо громадський транспорт не завжди їздить, перевізники неналежно обслуговують цей маршрут. Інколи стареньким людям староста довідки підвозить сама на власному авто.

Головна біль у Волошинівському старостинському окрузі – це дорога. Вже виготовлена проектно-кошторисна документація і передана у потрібні інстанції. Тепер залишається чекати і нагадувати про себе…

Перспективи

«Сесією Старосамбірської міської ради погоджено встановити якісний бетонний міст до церкви, на цвинтар. Буде нам довго служити. Бо ж було кепсько. Дерев’яний часто потребував ремонту, хлопці збиралися, підправляли, але це було ненадовго», – радіє доброю справою до виконання якої незабаром приступлять, Ольга Лавренюк.

Землі не пустуватимуть. Знайшли людей, які візьмуть їх в оренду. Ми ж зараз працюємо над розпаюванням.

У приватній садибі Віри Нанівської в Росохах має запрацювати реабілітаційний центр для воїнів. Є приміщення гарне, усі комунікації та умови. Нещодавно приїжджала психологиня з Америки, готова співпрацювати, допомагати, ділитися з українськими колегами своїми напрацюваннями задля української справи. Староста разом з власницею багато уже зробили для того, щоб від ідеї дійти до практичного втілення. Кажуть, до результату старту цього реабілітаційного центру не так вже далеко.

Мрією старости є розвинути туризм в окрузі. Дуже гарна природа, краєвиди і атмосфера, а туристичною родзинкою стала б церква у Росохах, якій вже близько 800 років і вона належить до пам’яток архітектури. Були б в громаді кошти на розвиток туризму, Ольга Лавренюк має мрію прокласти туристичний маршрут через Волошиново, Росохи до Лаврова, давнього осередку духовного життя Старосамбірської громади.

Громада – рушійна сила. Якщо вона активна і вірить у свої сили у неї все вийде. Хай все вдасться жителям Волошинівського старостинського округу.

Внутрішній оптимізм і позитивна енергетика старости та людей дають зрозуміти, що тут націлені на розвиток. Хай так і буде!

Ваш Голос Прикарпаття