Успішна операція у 99 років та вчасна допомога харків’янці: історії з однієї лікарняної палати Старого Самбора

Марія Кузьмин

Кажуть, що вік – це лише цифри в паспорті. Проте коли мова йде про операційне втручання, кожен рік додає лікарям хвилювання, а пацієнту – ризику. Нещодавно хірургічне відділення Старосамбірської лікарні стало місцем справжнього професійного виклику та великого медичного успіху: тут успішно прооперували пацієнтку, якій виповнилося 99 років.

Виклик, якого не боялися: операція у 99 років

Марія Смеречанська родом із села Терло, а зараз проживає у місті Хирові. У неділю ввечері її екстрено доставила до лікарні карета швидкої допомоги. Жінку тривалий час турбувала грижа, яка останнім часом критично загострилася, завдаючи неймовірного болю. Вона розрослася до загрозливих розмірів – як літрова банка. Коли постало питання про радикальне лікування, донька запитала: «Мамо, йдемо на операцію?». Старенька впевнено відповіла: «Так!».
Для медичного персоналу цей випадок став серйозним іспитом. Директорка лікарні Мар’яна Юрчак наголошує, що цей випадок – унікальний, але водночас він є найкращим доказом високого рівня закладу.

«Цей випадок – підтвердження того, що для складних чи екстрених операцій у нашій лікарні є всі можливості: сучасне обладнання, чудово облаштована операційна та наші кваліфіковані, сміливі й відповідальні лікарі, – зазначає Мар’яна Юрчак. – Вони не бояться брати на себе відповідальність навіть за пацієнтів такого поважного віку. Попри всі виклики часу, наша лікарня продовжує розвиватися та надавати якісну допомогу тут і зараз».

Величезний досвід хірургічного відділення закладався роками. Зокрема, унікальним прикладом для колег є Юрій Войтів – Заслужений лікар України. Хоча особисто він пацієнтів у віці 99 років раніше не оперував, за свою багаторічну практику провів сотні успішних, високопрофесійних та надскладних операцій, сформувавши міцну хірургічну школу в стінах лікарні.

Цього разу операція вимагала ювелірної точності не лише від хірургів, а й від анестезіолога. Розрахувати правильну дозу наркозу для 99-річної жінки – це величезна відповідальність, адже навантаження на серце було колосальним. І з цим також відмінно впорався лікар Роман Лещишин.

Повернути стареньку до тями після операції було окремим викликом, але завдяки майстерності лікаря-анестезіолога все вдалося якнайкраще.

Турбота, що лікує: секрети довголіття та доньчина любов

Після трьох днів ретельного догляду у відділенні інстенсивної терапії пацієнтку перевели до звичайної палати хірургії. Поруч із мамою постійно перебуває її донька Галина. Загалом пані Марія виховала трьох дітей. Старша донька, на жаль, уже померла. Все життя жінка працювала чесно та сумлінно. Свого часу довгожителька багато років віддала медицині — працювала санітаркою у Хирівській, а згодом у Старявській лікарнях, а після виходу на пенсію трудилася на деревообробному комбінаті.

Секретом довголіття та дивовижної життєстійкості мами донька вважає її особливе ставлення до життя. Пані Марія – людина надзвичайно богобоязлива, кожну справу робить із глибокою вірою та любов’ю до Бога, знає безліч цитат із Біблії. До того ж вона все життя багато читала. Навіть ще два роки тому жінка не випускала з рук газет та Святого Письма, щоразу просячи рідних купити їй сильніші окуляри чи потужнішу лупу. Зараз, коли зір уже не той, удома їй вмикають аудіозаписи. Донька переконана: саме завдяки постійному тренуванню мозку читанням мама й зараз зберігає абсолютно світлий розум.

Оскільки пані Марія колись працювала пліч-о-пліч із лікарями, вона завжди ставилася до медиків із величезною повагою та глибокою довірою. Сьогодні вся родина Марії Смеречанської висловлює безмежну вдячність колективу Старосамбірської лікарні.

Донька зізнається, що спочатку дуже хвилювалася через вік мами, адже 27 березня наступного року їй має виповнитися 100 років:

“Я страшенно переживала, думала: ну хто там буде дбати про мою маму у віці майже 100 років? Може, махнуть рукою, бо стара? Але ні! Лікарі та медсестри буквально сиділи біля неї в реанімаційному відділенні, самі її годували, виходжували як рідну. І ось ми вже в палаті, і все, слава Богу, рухається добре, – ділиться донька. – Моя відповідальність тепер – служити мамі так, як треба. Я продовжую її правильно й ситно годувати, щоб вона мала сили: двічі на день даю рибку, м’ясо. Вдома буду так само доглядати, мити й зігрівати своєю любов’ю. А скільки Бог дозволить — стільки мама й проживе».

Відповідальність за кожне життя: від Старого Самбора до Харкова

Про компетентність та авторитет хірургічного відділення свідчить й інший факт. У палаті поруч із ліжком 99-річної пані Марії одужує зовсім молода дівчина – 20-річна Анастасія Козловець із Харкова.

Дівчина змушена була тікати від війни і прямувала за кордон. Проте в дорозі, перед кордоном, у неї раптово почалися сильні, нестерпні болі в животі. Попутники викликали швидку допомогу, і о третій годині ночі Анастасію екстрено госпіталізували до Старосамбірської лікарні, де її лікують.

Сьогодні харків’янка почувається добре, щиро дякує місцевим медикам за порятунок і вже будує плани на майбутнє, готуючись продовжити свій перерваний шлях.

Ці дві абсолютно різні долі – 99-річна місцева довгожителька, яка пам’ятає ціле століття, та 20-річна дівчина-переселенка з Харкова, у якої все життя попереду – зустрілися в одній лікарняній палаті. І для кожної з них Старосамбірські медики стали добрими рятівниками.

…Ця історія – потужний доказ того, що українська регіональна медицина здатна приймати найскладніші виклики, поєднуючи сучасні технології, високу професійну сміливість та безмежну людяність.