24 Лютого, 2024

Радіо Онлайн

Ваш Голос Прикарпаття

Регіональне видання Самбірщини

Щодня молодша донечка питає де татко: полеглому воїну просять присвоїти звання Герой України (посмертно)

Поширити

Війна забрала життя сотень найкращих синів і дочок України. Непоправні втрати торкнулися і багатьох сімей Старосамбірської громади. Серед них і родина Никель з Торганович, в котрій загинув найкращий батько і син.  

Вдовою залишилася 30-річна молода дружина. Сиротами – дві донечки. Кароліна ходить у шостий клас. Каріні 5 років. Все, що вони роблять з думкою про тата. Бо він у них, кажуть, був найкращий!

І це не просто слова. Іван дуже любив донечок – він проводив з ними багато часу. Про спільні подорожі, відпочинок, розваги нагадують лише фото-відео у телефонах. Усі татусі чекають синів, а Іван мріяв про донечку. Коли народилася старша, його щастю не було меж. У нас була традиція: щороку біля деревця, що росте коло хати, Іван з Кароліною фотографувався. Дочка росла і доганяла тата. В 2023 році вже того фото не буде, не буде і в 2024. А вона би була татові уже по голову. А меншу брав за собою скрізь: в селі на Карінку казали Іванів хвостик“, – втираючи сльози розповідає Соломія.

Тепер кожного дня молодша донечка плаче, питає де татко. Мама підносить на руках до тієї частини кімнати, де розміщена пам’ятна виставка – прапор, лист президента, який вручили на похороні, та документи. Відтак садить дівчинку на коліні, показує світлини з татком і сльози змінюються на посмішки. Дівчинка починає розповідати, як з татом каталася на машині, він підкидав її аж до неба і інші веселі ігри, які закарбувалися у маленької дівчинки.

Рівно рік тому була їх остання зустріч із татком. Також переглають по кілька разів на день, як татко обіймає донечок, дарує квіти, обіймає і ці спільні хвилини радості були останніми. За кілька днів – 19 лютого Соломія Никель отримала звістку, що чоловік загинув.

Окупанти вбили не лише Івана Никеля, чоловіка і батька, вони зруйнували і долі його дружини Соломії  та дівчаток Кароліни і Карінки.  Важко справлятися з горем та втратою. Та жити треба.

Порожнеча. Пустка у душі. Безнадія. До тями прийшла Соломія через місяць після похорону, зрозуміла, що мусить жити, коли побачила, що і діти в’януть без тата.

Любов до дітей, до рідних з її Іваном кровинок, змусила маму ЖИТИ. Через місяць вона відновила усі гурткові заняття для старшої, почала за двох приділяти увагу меншій. Жінка з усіх сил намагається віддаватися дітям, вони беруть участь у конкурсах, відвідують тренінги, їздять на зустрічі. Соломія дала собі слово: не плакати перед дівчатами.

Улюбленим предметом Кароліни є українська мова, а її хобі – танці. Тато дуже підтримував її у цій справі. Маленькою возив на занняття. Тепер усі перемоги вона присвячує йому. І доповнює його колекцію спортивних медалей своїми.

Чоловік пішов на війну добровольцем. Служив у 53 окремому батальйоні  оператором взводу протитанкових керованих ракет. Виконував завдання із захисту України на Київщині – у Бучі й Ірпені, відтак служив під Білорусією. Загинув у Бахмуті 19 лютого 2023 року.  Проявив хоробрість, мужність, стійкість, тримаючи позиції, не дав можливості оркам після багаторазових спроб прорватися через захисні редути.

Важко жити з таким надважким болем: чоловік і тато – Герой. Усе що в цій сім’ї роблять присвчують своєму Герою, який за ними споглядає з небес. І вірять, як і тато в Перемогу та щасливе майбуття нашої держави.

Завдяки усім Героям, завдяки Івану Никелю ми маємо відносно спокійні дні і ночі. Тож у наших серцях повинна бути шана і вдячність.

Як можемо її висловити? Нещодавно дружина Героя на сайті Президента України зареєструвала петицію про присвоєння її чоловіку звання Героя України (посмертно).

«Я пишаюся своїм чоловіком, а донечки – своїм Батьком-Героєм. Батьком з великої літери.
Іван усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій. Никель Іван Іванович справжній герой, який заслуговує на найвищу державну нагороду – Герой України (посмертно). Уклін та шана Герою .Йому назавжди 34»
, – йдеться у тексті. 

Наразі петиція з 25 тисяч необхідних голосів набрала 13266.  

Проголосувати можна за цим посиланням.  

Ваш Голос Прикарпаття