29 Березня, 2024

Радіо Онлайн

Ваш Голос Прикарпаття

Регіональне видання Самбірщини

Що об’єднало США, Ізраїль, Чехію та Стрільбичі: закулісся однієї волонтерської підготовки до поїздки на схід

Поширити

Люба КІПОРЕНКО

«Ось уже вантажимось. Виїжджаємо о 15 годині», – каже телефоном нашому земляку, бійцю “Карпатської Січі” Володимиру Лоїшу волонтер Роман Гринько. У цей час журналістка нашого сайту завітала у такий собі волонтерський штаб-склад, що у Стрільбичах. Тут кипить робота: повні ящики добра для військових, а також газові балони, різні «штучки» для автомобілів, теплий одяг, окопні свічки, шини і, звісно ж, смакота від стрільбицьких ґаздинь. Хлопці збираються у чергову поїздку на схід.

«Це вже який раз?», – запитую у волонтерів. Усі завелися сміхом: «Ой, а ми ж не рахуємо. Ну, певно, вже разів із 30 їздили, або й більше».

Поки формують коробки, спілкуюся з волонтером Романом Гриньком зі Стрільбич.

«Ось, бачите, тут повно найрізноманітніших речей. Це все стараннями як жителів Стрільбич та й Старосамбірщини загалом, так і світу. Наприклад, ці газові балони нам передали з Чехії, – показує Роман. – Також і ці шини з Чехії. Уявіть, приходжу додому, а на подвір’ї чотири шини. За деякий час отримую дзвінок від одного чоловіка. Каже: я хотів допомогти армії, згодяться шини – добре, якщо ні – продайте. Є тут і устілки та енергетичні напої з Чикаго, непромокні ковдри з Ізраїлю. Багато допомагають і місцеві люди. От чоловік родом із Волошиново передав добротні теплі шкарпетки. Я навіть не знаю його. Порошки, миючі засоби – Старосамбірська міська рада. З кожного потрошки і маємо повний бус допомоги воїнам».

Активно долучаються люди й фінансово. Кошти волонтери витрачають на прямі потреби захисників.

«Усе, що стосується машин: мастила, запчастини, тощо. Генератори, заправка балонів газом… Те, що хлопці замовляють, купляємо на зібрані кошти. Ми, направду, вражені щирістю та жертовністю наших людей. Земляки хочуть бути корисними для війська й наближати перемогу спільно. Були Різдвяні свята, колядували діти, ходили вертепи, до того хлопці організовували благодійні футбольні матчі, зараз наша вчителька Любов Стецик проводить виставу – зібрані кошти передають нам. Відтак, жертвують на армію. От з Волошиново нам передали 20 тисяч гривень. За ці гроші нам в Чехії купили якісні термоустілки», – кажуть волонтери.

І це ще ми не згадали про вправних стрільбицьких ґаздинь, які постійно від початку повномасштабного вторгнення готують воїнам домашню смакоту.

«В селі знають, що ми вантажимось. Тож зараз тут буде багато автівок та людей, приноситимуть все, що наготували. Знаємо, що жінки ще з 5 ранку куховарять», – каже волонтер Володимир Мандрика.

Відтак, наші воїни смакуватимуть страви, зроблені з любов’ю та безмежною вдячністю. А це випічка, голубці, вареники, салати, квашена капуста, і навіть різотто…

Чекають на завантаження й індивідуальні ящики. Це посилки хлопцям зі Старосамбірщини, до яких завітають волонтери під час поїздки. Там і консерви, і грілки для рук та ніг, солодощі, чай, кава, енергетичні батончики, каші, рукавиці робочі, шкарпетки, приправи, засоби гігієни…

Зараз волонтери уже в дорозі. Через Київ та Харків їдуть на Куп’янськ і далі по східному фронті. Допомогу возять у Карпатську Січ, тероборону й земляків, які воюють у складах різних бригад.

Під час попередньої поїздки потрапили під обстріл.

«Але ж колишніх військових не зламати й не злякати», – каже волонтер Андрій, якого друзі називають просто «Док».

Андрій жив біля Львова. Свого часу переїхав у Стрільбичі. Вважає, що тут дуже добрі та щирі люди. У 2014 році став на захист України. Воював 3,5 роки, здебільшого, на Донеччині. Отримав травму. Після цього до війська не повертався. Від першого дня повномасштабного вторгнення разом із Романом Гриньком займається волонтерством. Хлопець каже, що зараз усе значно страшніше, аніж було у 2014 році, бо це велика війна, й вдячний світові за підтримку. Адже завдяки країнам, які поруч з нами у цій боротьбі, ми можемо давати відсіч ворогу.  Він, як й інші волонтери, впевнений у нашій перемозі й готовий допомагати й підтримувати військо доти, доки буде треба.

А ми ж бажаємо хлопцям легкої дороги й щасливого повернення додому!

Ваш Голос Прикарпаття