19 Квітня, 2024

Радіо Онлайн

Ваш Голос Прикарпаття

Регіональне видання Самбірщини

Пішов воювати, щоб захистити своїх чотирьох дітей: історія Володимира Петрівського

Поширити

Люба КІПОРЕНКО

З Володимиром Петрівським ми познайомились навесні 2016 року. Тоді він був військовим комісаром Старосамбірщини. Очолив місцевий військкомат восени 2015 року. З того часу минули роки, Володимир змінював місце служби, населені пункти. Але при випадкових зустрічах – завжди позитивний та усміхнений.

Востаннє ми бачились, мабуть, десь рік тому. Тоді й дізналась, що чоловік – на пенсії за терміном служби. Але, як довідалась нещодавно, це не стало на заваді військовому стати на захист держави. Як і не завадило те, що Володимир є батьком чотирьох дітей.

Сьогодні Володимир Петрівський – боєць 202 батальйону 103 бригади територіальної оборони. Боронить свою сім’ю,Україну, боронить нас із вами.

«А як інакше. Я військовий із досвідом. Був і в АТО. Не зміг просто сидіти вдома, коли в державі така біда. Просто в один день зібрав речі і повернувся до війська. Сьогодні я там, де маю бути», – каже Володимир
Чоловік вважає, що зараз кожен має включитися в боротьбу. Кожен має працювати на перемогу. І тільки тоді, після перемоги, нам всім не буде соромно за себе.
«Ця війна закінчиться. Закінчиться нашою перемогою. Минуть роки. Ми сидітимемо з дітьми й ті скажуть: ось цей чоловік воював, а отой зі села загинув, той був поранений, а що робив і де був ти? Мабуть, соромно тоді буде розповідати, що втік десь за кордон, чи ховався в погребі від повістки…», – пише військовий у повідомленні в одному з месенджерів.

Володимир Петрівський не охоче розповідав про АТО у 2016, не охоче говорить і про воєнні будні сьогодні. Однак каже, що тут і там – це наче дві різні реальності. В дечому там – на війні – простіше.

«Тут ти розумієш, хто є хто. Де свій, де ворог. Тут всі один за одного горою. Радий, що мене оточують саме такі люди – патріоти, добрі друзі, відповідальні. Це важливо на війні – довіряти своїм побратимам», – каже Петрівський.
Днями нашому земляку Володимиру Петрівському вручили нагороду – Хрест «Честь і слава».  Цей орден вручають тим людям, які допомагають країні здолати агресора.

Герой цієї публікації вважає, що сьогодні мало просто ходити у вишиванці та кричати патріотичні гасла. Адже зараз саме той час, коли щоденною важкою працею потрібно відстояти свою країну та здобути перемогу над агресором.

«Ще на початку 2014 року, на початку бойових дій, добровольці стали на захист. Уявіть, якщо б ці люди не пішли, що було б? Тоді ніхто не знав, що буде, але йшли за покликом серця. Так і 24 лютого минулого року – до рук взяли зброю ті, від кого й не очікували. І це правильно... Я розумію, що таке відчуття страху, тощо. Але… Якби ми всі боялися, що було б? Хто би боровся? Хто б зупиняв ворога? Мені страшно уявити, що було б, якби не ці всі люди, які зараз на фронті.  Впевнено кажу, що ті хлопці та дівчата, які зараз тут – кращі з кращих. Тут кожен герой. Справжній герой. І нас таких багато. Тому ми й переможемо», – розмірковує військовий.

Ваш Голос Прикарпаття