7 Жовтня, 2022

Радіо Онлайн

Ваш Голос Прикарпаття

Регіональне видання Самбірщини

“Пательня”: як Наталя Іваницька зі Старого Самбора почала власну справу під час повномасштабної війни

Поширити

Люба КІПОРЕНКО

Започаткувати власну справу у час повномасштабної війни. Такий крок, мабуть, можна вважати певним екстримом. Однак, заразом, такі історії викликають цікавість та захоплення. Наталя Іваницька зі Старого Самбора за тиждень до 24 лютого купила необхідну техніку, аби почати працювати з м’ясом. Однак, росія не на довго вибила її з колії. І зараз ми можемо поласувати смакотою від “Пательні”.

Якось Наталі захотілось купити шкварки. Пішла на базар, пробіглась магазинами і не знайшла. Тоді й придумала, а чому б не спробувати робити шкварки самій.  Це був грудень минулого року. Купили тару, етикетки. Робота кипіла, у лютому хотіли вивести уже свій товар на ринок. Придумували назву. Як виявилось, це було важче аніж все почати. Спершу мало бути «Їм salo». Але ж, як виявилось, це вже буде не просто сало, але й м’ясо, риба…

«Я хотіла якусь автентичну назву, щоб асоціювалась із їжею. І тут так: «О, пательня!». Уявіть, на пательні можна приготувати будь-яку страву. Навіть росіл зварити, якщо треба», – пригадує Наталя.

Усе більш-менш визначилось, назву придумали, дизайн розробили, постачальників шукали, техніка стоїть, кошти вкладені… Але 24 лютого почалась велика війна.

«24 лютого було якесь таке дивне відчуття – я з автоклавом, з морозильною камерою і … без тушкованки. І без грошей. Але перші дні було не до того – бо життя перевернулося з ніг на голову, всі думали що буде далі і як вижити. Я швидко включилась в роботу. Правда вже в іншу. Гуманітарка, укриття – справ було багато. Але, знаєте, я в кризові ситуацію дуже добре працюю. Тож з упевненістю, що нема такого як «не на часі», почала готувати тушкованки», – розповідає Наталія.

Сьогодні у Наталі можна придбати тушкованку зі свинини й курятини, а також оселедець та скумбрію в олії. Перед тим, як вийти зі своєю продукцію в люди – дегустували ці вироби рідні, сусіди, ба й навіть військові.

«Почали з м’яса, плавно перейшли й на рибку. Поки випрацювала ідеальні рецепти, оббігала з виделкою сусідів, колег на роботі. Просила спробувати. В мене брат воює, я пересилала і йому. Військові одобрили. До речі, волонтерам, які відправляють допомогу саме на передові позиції, приготую все за собівартістю. Скільки потрібно – стільки зроблю», – каже моя співрозмовниця.

За один захід Наталя робить 24 півлітрові банки тушкованки, або ж приблизно 48 300-грамових баночок рибки. Готується усе при температурі 115 градусів.

«Я співпрацюю із постачальниками, які забезпечують якісним сертифікованим м’ясом та рибою. На це є усі документи. Дещо складніше було на початку з рибою, адже москалі розбомбили склади у Броварах. Та з часом все відлагодилось.  

Привозять свіже м’ясо і я одразу готую, набираю в баночки і в автоклав. Він працює під тиском 2,5 атмосфери. Готується при 115 градусах, тож можна бути спокійним, що жодного ботулізму там нема», – розповідає Наталя.

Оскільки виробництво домашнє, то до роботи залучені всі. Наталя жартує, що їй іноді здається, як тільки вона вдома вимовить фразу: «В мене ідея!», усі одразу намагаються втекти з хати.

«Батьки, чоловік, діти – задіяні всі. В цьому, мабуть, теж таємниця успіху. У крутій команді. В мене – найкраща команда. Наприклад, син допомагає з рибою й налаштуванням автоклаву, донька – найбільший критик з маркетингу. Без цього тепер нікуди.

Знаєте, усім хто боїться починати щось робити пораджу не вигадувати велосипед. Його вже вигадали до нас. Потрібно просто взяти свій і їхати. Будь-яка ідея має місце. Якщо ви мрієте і вам здається, що ви забагато мрієте – неправда. Треба робити і пробувати. Вам не вийде все зразу, але вийде саме те, що ваше. Не слухайте нікого.

Бажаю всім здоров’я фізичного і ментального. Під час війни, кризи ти розумієш, шо таке цінність, що важливе, а що ні. Бажаю всім просто жити, пити каву вранці, поспішати на роботу чи йти на поле… Розуміймо, що ми не вплинемо на ситуацію. На це впливають Збройні сили України, політики.  А ми можемо просто допомагати. Не впадаймо в крайнощі. Робімо те, що вміємо. Кожен свою справу має робити добре. Адже всі разом ми є суспільство, яке житиме після перемоги», – завершує нашу розмову Наталя Іваницька.

p.s. Придбати смакоту від Наталі можна, написавши їй у Фейсбук, а також на сторінці Пательня в Інстаграмі. А якщо без інтернету – то у магазині «Мрія», що в Старому Самборі.

Ваш Голос Прикарпаття