Під завершення Різдвяного часу в Старому Самборі провели фестиваль, який об’єднав у собі традиції свят зимового циклу: свята Андрія, Святого Миколая та Святого вечора й Різдва. На нього запросили внутрішньо-переміщених осіб, які через війну проживають у Старосамбірській громаді. Також присутніми були місцеві люди.
«Дорогі жителі Старосамбірської громади, я так до вас звертаюся, хоча знаю, що тут присутні люди з різних областей України, де точаться бойові дії. Ми живемо у часі війни, на жаль, багато людей втратили свої домівки. Ми є всі єдині, ми – українці. Хочемо, щоб на цьому заході ви емоційно відпочили, хочемо, щоб у нашій громаді вам було комфортно. Будемо працювати над тим і надалі, щоб ви менше відчували той біль, якого зазнали. Дякую партнерам – Міжнародній організації з міграції за співпрацю, у нас є багато хороших напрацювань. Дякую міжнародним інституціям, які активно працюють, щоби допомагати нашій державі у цей важкий час», – сказав у вітальному слові голова територіальної громади Ігор Трухим та побажав присутнім у залі людям – місцевим та внутрішньо-переміщеним гарного недільного відпочинку.
А далі на сцені відбувалися театралізовані дійства – як глибоко духовні, так і гумористичні й жартівливі. Весь бойківський колорит – віра, традиції, працьовитість, гостинність та щирість, гумор наших людей вміло й професійно зіграли працівники культури Старосамбірської громади. Режисували захід начальник відділу культури, молоді, спорту та туризму Ігор Піхо та спеціалістка Наталя Васурчак, яка й була ведучою.
Серед артистів були як дорослі, так і діти. Це, в основному, учні навчального закладу міста ім. Героя України Богдана Сольчаника.
Варто наголосити, що серед тих, хто були на сцені і брали участь в театралізованих постановках, була й пані Катерина з Бердянська, що на Запоріжжі, який російські війська окупували ще наприкінці лютого 2022 року.
«І на оновленій землі врага не буде супостата…», – зацитувала Шевченка пані Катерина, дякуючи організаторам і додала, що вірить в перемогу, вірить в Україну, вірить у Збройні Сили.
Завершився захід спільним частуванням за гостинним бойківським столом на якому, як і на Святвечір, пампушки й кутя, голубці й вареники, гриби й огірочки, узвар та інші традиційні страви.
«Мета заходу покращити соціальну згуртованість шановних ВПО та місцевих людей, аби вони краще розуміли одні одних. Я приємно вражена цим вечором. Я бачила сльози у місцевих людей, коли зі сцени говорила людина зі Запоріжжя, я бачила захоплення внутрішньо-переміщених людей, коли про Україну говорили мовою звичаїв місцеві люди. Все вдалося! Ми проводимо заходи по різних громадах, але Старосамбірська обрала чудовий формат», – прокоментувала нашому сайту Анастасія Куцак, представниця Міжнародної організації з міграції, за підтримки якої і відбувався фестиваль.
“Я вражена атмосферою, колоритом і доброзичливістю місцевих людей. Але понад усе я прагну повернутися додому“, – каже Олена, яка через війну в Старому Самборі живе уже другий рік.
А ще цього дня дефілювали у вкраїнському вбранні, проводили майстерки для дітей та спортивні змагання для усіх охочих із шашок та дартсу.
Ще у цій категорії
У Старій Солі попрощалися з полеглим на війні Михайлом Овадюком
У Старосамбірському музеї відкрилася унікальна виставка “Писанкова карта України”
Депутати Старосамбірської міської ради провели сесію: економія коштів та підтримка молоді й літніх людей