26 Червня, 2022

Радіо Онлайн

Ваш Голос Прикарпаття

Регіональне видання Самбірщини

Виховують чотирьох дітей і вважають, що багатодітна сім’я — щаслива сім’я. Як все влаштовано в родині Душних із Старого Самбора

Поширити

Субота – в кожній хаті кипить робота. Скрізь має бути чисто, охайно, щоб неділю зустріти у такому своєрідному щотижневому оновленні. А надто гарячою є субота, яка передує Зеленим святам. Кажуть, більша челядь – то й роботи більше. Справді, як живеться багатодітним сім’ям? Якою є їхня  мама? Втомленою? Виснаженою? А батько? Чухається в потилицю, де брати дітям гроші на хліб, зошити, одяг-взуття? Наша журналістка напросилася в гості до родини старосамбірян Івана та Яни Душних.

Душні живуть у приватному будинку на околиці Старого Самбора. Територія навколо будинку велика, однак трава скошена, клумби доглянуті, на городі підростає картопелька, огірки, буряки, морква та цибулька. 

Іван та Яна  навчалися в одній школі. Подружились. У шлюбі вже 21 рік. Виховують четверо дітей: 20-річна Наталя, 16-річний Ростислав, 9-річний Денс і 5-річний Ярослав. Вдома лише молодші хлопчики. З господинею за чаєм спілкуємося на кухні.

-У нас святкові традиції, як і в усіх людей. Замаїти хату. Наші Ростик з Наталею пішли принести зелені гілки. Прибрати – це справа рук Наталі. Вона вже з цим впоралася.  Спекла пляцки – Дениско і Ярик вже навіть дегустують.

Територія біля – хати то відповідальність нашого тата.

Я от кручу суші. Буду робити голубці. Також ще обов’язково на Зелені свята має бути холодець. Все, що треба, сьогодні ще поробимо, – розповідає 38-річна Яна. 

Першим в родині Душних прокидається тато. Потім мама. Йдуть пити каву. Готують дітям сніданок. 

-Влітку дітей не будимо, даємо їм таке щастя: виспатися досхочу. День довгий і вони з нами ще багато чого встигнуть. 

Подружжя Душних минулого року розпочало власну справу. Готували вдома обіди, відтак розвозили їх замовникам. Спочатку це були вареники, пельмені, голубці, налисники, чебуреки… Потім – суші. Замовлень було щоразу більше –  поміститися у домашній кухні  не вдалося. Взяли в оренду приміщення, відкрили свій бар.  

-Наш день розпочинається ще, так би мовити, з попереднього вечора. Бо саме напередодні ввечері продумуємо план на завтра, якщо потрібно – робимо якісь заготовки. Прокидаємося до 7. Наша робота нам у кайф. Навіть Денис крутить суші, так як треба (посміхається).

Виготовити 25 кілограмів продукції – не проблема, наварити вареників-пельменів-млинців з 15 кілограм борошна денно:  Душні можуть! –  посміхаючись каже Яна.

Разом працювати, разом відпочивати!

В родині Душних ніхто нікого не примушує працювати. 

-Не знаємо, як це кричати на дітей. Кажемо просто: сьогодні по обіді полемо город, наприклад. І всі розуміють, що зробив діло – гуляй сміло. А час на гульки також даємо. У старших є свої компанії, молодші бавляться з ровесниками. Наша сім’я – дружна і згуртована. Працювати – то працювати, відпочивати – то відпочивати. Якщо про роботу, то не маємо таких стандартних норм, хто і що має робити, все залежить від ситуації. Хтось підтягує прибирання, хтось прання, хтось везе доставку, а хтось стає і ліпить вареники. А от щодо відпочинку – то традиції незмінні. Бо робота роботою, а життя триває і треба ловити усі приємні моменти. Відпочинок плануємо спільний. Нещодавно їздили з молодшими у зоопарк “Лімпопо” в Меденичі, дуже задоволені. Ростик цього тижня повернувся з вишколу в Карпатах, – говорить Яна.

Душні люблять разом ходити в гості, приймати гостей у себе, смажити шашлики, відпочивати на природі, відвідувати нові цікаві місця. Цього літа обов’язково поїдуть кудись разом. Наразі вирішують чи то на море, чи на якесь озеро на Закарпаття.  Правда, у старших уже свої маршрути.  Виросли. Уже студенти. Ростик навчається у Львівському коледжі харчових технологій, Наталя захистила диплом бакалавра з готельно-ресторанної справи.

-Мене часто запитують, чи маю я час на себе, на відпочинок, зрештою, на сон. Так, я знаходжу час на все: і на зачіску, і на манікюр, і гардероб оновлювати. Як? Звісно ж, буває таке, що прокидаюсь зранку і так не хочеться нічого робити. Тоді кажу собі: “Яна, треба! Десь закінчились пельмені і люди захочуть їсти!” (посміхається, – авт.) Ну і, звісно, в мене є й супермотиватори, які завжди допоможуть і нагадують мені, що мама може все: це чоловік і діти, – каже жінка. 

Щодо допомоги  від держави, то мають пільгу за проїзд, а за молодшого у садочку Душні платять половину суми.

Багатодітна сім’я – щаслива сім’я

-У нас склалося стереотипне сприйняття, що багато дітей – це багато проблем. А я запевняю, що діти – це щастя. А щастя забагато не буває. Основне, що пораджу не лише багатодітним мамам, а й кожній жінці: вірити в себе. Не боятися пробувати щось нове. Бог з вами і допоможе знайти справу вашого життя. 

Я мрію, щоб діточки були здорові та щасливі. А наша сімейна справа переросла у хороший бізнес і ми мали працівників, бо наразі з усім допомагають родичі і друзі. 

  

Ваш Голос Прикарпаття