Марія КУЗЬМИН
24 лютого ми усі змінилися. Повномасштабне вторгнення росії в Україну згуртувало українців у боротьбі проти загарбників не тільки всередині країни, а й в інших країнах та навіть континентах. Кожен серцем відчував, як «включитися», щоб наша Україна вистояла і перемогла.
Учора, 5 грудня, у Міжнародний день волонтера з соцмереж ми довідалися, що Олега Савенка відзначили Подякою голови обласної ради, яку вручала Ірина Гримак, голова Львівської обласної ради, та Максим Козицький, голова Львівської обласної військової адміністрації.
«Вони здатні на неймовірне за найкоротші терміни: зібрати величезну суму коштів; евакуювати з-під обстрілів людей чи тварин; нагодувати, забезпечити одягом та дахом над головою тих, хто перебуває у складних життєвих обставинах. Як і всі люди, вони мають 24 години у добі, але за цей час, окрім основної роботи, встигають допомагати тим, хто цього найбільше потребує. Це – наші волонтери. У Міжнародний день волонтера вручив відзнаки від Міністерства оборони України та Львівської ОВА тим жителям Львівщини, які на волонтерському фронті проявляють найбільшу жертовність та служіння заради нашої перемоги», – написав голова військової адміністрації Максим Козицький.
«Олеже, вітаємо! Можеш трохи розповісти що для тебе волонтерство? Чому ти цим займаєшся і чим конкретно допомагаєш війську?» – запитали ми.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Олег заснував благодійний фонд «Збережемо Україну разом». Разом з однодумцями передають на фронт все, що потрібно: харчування, одяг, бронежилети, тепловізори, грілки до взуття, форму. Допомагають не лише війську, а й людям з деокупованих територій, місцевим організаціям, діткам.
«Волонтерство в нашій сім’ї запровадив мій батько Василь Савенко. І навчив мене з братом, що у важкий для країни чи для когось час, треба думати, чим можеш допомогти. Мій фонд не існував би без підтримки мого брата Богдана, який працює в посольстві Словаччини. Саме він є та людина, про яку ніхто не чує і не згадує, але найбільший вклад це його робота. За кордоном організовує збір гуманітарної допомоги та передає її в Україну», – розповідає Олег.
Окрім того, Олег з волонтерами так само привозить допомогу, але не в таких масштабах.
До благодійного фонду «Збережемо Україну разом» звертаються і захисники зі Старосамбірщини. Олег каже, що з радістю допомогли, чим змогли – комусь форму, комусь – тепловізор, комусь – рації. Передають допомогу і Старосамбірській громадській організації людей з інвалідністю.
«Нещодавно для воїнів, які проходять реабілітацію у Великому Любіні, передали 30 візків, щоб сприяти руховій активності хлопців, які у боях зазнали поранень. Маленьких кроків для перемоги у цій війні багато, всього не згадати. Я вважаю, якщо кожна людина зробить мінімальний вклад у нашу перемогу, то їм це вернеться сторицею. Ми всі спільно можемо наблизити той бажаний для України та світу день», – розповідає «ВГП» Олег, син лікарів Савенків – Наталії Ярославівни і світлої пам’яті Василя Олексійовича. Сам же він працює медиком Львівського Обласного Центру Екстренної Медичної Допомоги та Медицини Катастроф, активно допомагає війську, бо вважає, що у цій війні, кожен є воїном.
Ще у цій категорії
Воїнів Володимира Волошина, Ігоря Сабару та Євгена Рижія посмертно нагородили орденами
Богдан Тихоцький: «Найприємніші моменти на фронті – коли всі побратими повертаються із завдань живими»
Онук зв’язкової ОУН Лідії Тиховліз боронить Україну на Авдіївському напрямку