Люба КІПОРЕНКО
14 жовтня – знаковий день для нас. День борців за Україну усіх часів. Особливу шану віддаємо сьогодні й полеглим українцям, які віддали свої життя за нас. Серед таких – Іван Макар з Торчинович. Він наближав перемогу України над росіянами. Особисто. 24 лютого о 8 ранку вже був у Старосамбірському військкоматі. Потрапив на передову. Загинув у березні, обороняючи місто Попасна, що на Луганщині. Сьогодні у рідному селі Героя відкрили меморіальну таблицю.
«24 лютого чорна орда йшла на Україну. Іван Макар у перші години пішов добровольцем до війська. Як патріот. Як людина, вихована у гідній українській сім’ї. Він вважав, що має бути там, щоб ці нелюди-рашисти не прийшли сюди. Став у перші ряди. І стримував цю ненаситну орду. Це був поклик серця. Зараз не існує слів, аби виміряти ту біль батьків, дружини, діточок, сестри. Розділяємо з ними це горе», – сказав староста Торчинович Зіновій Припін.
Меморіальну дошку полеглому Герою встановили на будівлі старостату, де поряд дитячий та спортивний майданчики.
«Тут завжди багато молоді. Іван Макар буде для неї еталоном. Він стане тим світлом, яке освітить наші життя та нашу перемогу. І майбутні покоління виховуватимуться на його прикладі», – додає староста.
Для відкриття дошки запросили військових. Відтак, прапор вручили дружині Софії.
Від імені родини до присутніх звернувся батько полеглого Героя Ігор Макар, який подякував ініціаторам, громаді села, священникам, волонтерам, усім небайдужим людям, що були й залишаються поруч у тяжкий час.
«Знаєте, Іван готувався до цієї війни. Він читав аналітичні матеріали американської та британської розвідки і казав, що повномасштабна війна буде точно. Ми не вірили… 24 лютого о 8 ранку він уже був у військкоматі. Для нас, рідних, це було моторошно. Але ми розуміли такий вибір. І от коли я вже віз його з речами до війська, він сказав, що його з 2014 року мучило те, що він не там. Тому зараз не зміг би просто сидіти вдома і читати новини. Це був його остаточний і впевнений вибір… Мені вдалось поспілкуватись із побратимом Івана, який був з ним у цей страшний день. Так от він сказав, що кров Івана не марна. Бо москаль був би вже тут. І як би боляче не було нам, рідним, це сприйняти, але ми щиро віримо й переконані, що наш син загинув не даремно. Віримо в перемогу. За неї боровся наш Іван. Його справу продовжують побратими. Так, для нашої сім’ї перемога буде гіркою. Але вона буде для нас усіх», – сказав Ігор Макар.
Івану Макару з Торчинович, вчителю історії, – назавжди 33 роки. У нього залишились мама Оксана та батько Ігор, сестра Ярина, дружина Софія, синочки Остапчик та Матвійко.
Розуміймо, що ціна нашого завтра дуже висока. Іван був серед тих, хто не дозволив москалю прийти сюди. Його побратими продовжують гнати путінських терористів із нашої землі. І обов’язково виженуть. Низький уклін та світла пам’ять Іванові. Вдячність батькам, які зростили гідного сина.
Ще у цій категорії
«Невже це той Василько…»: у Добромилі оплакують загиблого на війні Василя Особу
Чемпіонка світу із шахів Марта Літинська з чоловіком на Самбірщині нагородили переможців конкурсу про УПА
23 тисячі гривень наярмаркували для воїнів у Торчиновичах