Роман Козак зі Стрілок разом з друзями волонтерить у найгарячіших точках України

Люба КІПОРЕНКО

Сьогодні багато хто вже втомився від війни. Хтось змирився з дійсністю, а хтось живе так, наче нічого не відбувається. Але серед нас є ті, хто з перших днів повномасштабного вторгнення працюють на перемогу. Ті, хто не має часу на втому. Бо там, на передовій, їх чекають Вони – незламні воїни, захисники України.

Сьогодні розповімо вам про нашого земляка Романа Козака зі Стрілок. Це саме той випадок, коли своє життя чоловік присвятив волонтерству. Звісно, Роман працює не сам. Це ціла потужна команда людей з України та з-за кордону, які знають, що роблять.  Ми навіть не беремось перелічувати імена всіх, бо їх, направду, дуже багато.

Спершу вони, з-поміж іншого, возили й гуманітарну допомогу у ті регіони, які були звільнені від окупантів. Однак зараз зосередились на допомозі військовим, які на сході та півдні. Починати варто від продуктів, а завершувати різними сучасними військовими «штучками», які допомагають хлопцям залишатися живими та успішно долати ворога: продукти, форми, взуття, аптечки, біноклі, тепловізори, каліматорні приціли, машини та безліч іншого. Усю допомогу волонтери доставляють самостійно – в гарячі точки.

«Щодня ми долаємо сотні кілометрів по лінії фронту на сході та півдні. Ми збираємо замовлення у військових, намагаємось якнайшвидше усе придбати, спакувати посилочки і відвезти їм особисто в руки. Чому відвозимо самі? Бо чули інформацію про те, що не вся допомога доходить до воїнів, а десь «губиться» по-дорозі. Для нас це неприпустимо. Вважаємо, що наші хлопці мають мати все, що потрібно і навіть більше», – розповідає Роман.

Про свою діяльність волонтери активно звітують. І навіть знімають цілі сюжети зі своїх поїздок. Один із таких можете переглянути тут.

Зазвичай, до волонтерів надходять запити. Перед тим, як передати комусь «подарунки» усе ретельно перевіряється.

«Ми отримуємо запит про потребу. Дивимось, що маємо, що потрібно купити, думаємо, де можна дістати. На жаль, були певні спекуляції, тому ретельно перевіряємо, від кого надійшов запит, де дислокуються хлопці, які завдання виконують. Першочергово допомагаємо тим, хто «на нулі». Адже їм потрібно саме «на вже». Добре, що наші котики все це розуміють», – продовжує волонтер.

Захисники, звісно, раді таким гостям. Охоче спілкуються та розповідають про свої воєнні будні. Однак, не завжди дозволяють волонтерам їхати до них на позиції.

«Ситуація на півдні та сході важка. І це, звісно, не є таємницею. Тому є такі випадки, коли хлопці кажуть, що зараз не можна їхати, бо сильні обстріли. Вони хвилюються за нас, кажуть, що ми їм ще потрібні (посміхається). Іноді нам доводиться з ними бігти ховатись від обстрілів. Звуки артилерії чути постійно. Але, направду, що мотивує – то їхній бойовий дух. Їх накривають артою десятки разів на день, а вони бадьорі та в доброму настрої. А як вони воюють – це окрема історія. Сильні, мужні, потужні. Чесно, коли це все бачиш, то вкотре переконуєшся, що Україна переможе. Дуже багато близьких мені людей сьогодні захищають нашу країну. Я маю їм допомагати. Наша команда працюватиме доти, доки ми будемо потрібні воїнам. А це означає, що процес зупиниться тоді, коли закінчиться війна», – ділиться своїми враженнями від поїздок на фронт наш земляк.

Ті, хто допомагають, теж потребують підтримки. Адже лише на одну поїздку на пальне потрібно близько 5 тисяч гривень. Усі необхідні речі купляють за власні кошти та за кошти, які скидають їм люди. Шукають такі місця, аби купити дешеве, ніж у магазині. Дещо купують безпосередньо у виробників.

Потік грошей – великий. Тож, долучайтесь і ви до хорошої справи. І можете бути певні, що допомога буде там, де вона потрібна.

Реквізити Приватбанку:

5168752012923895

Одержувач: Роман Козак.

Світлини із Фейсбук-сторінок волонтерів.