Потік, Великосілля, Соснівка, Тиха – це населені пункти Великосільського старостинського округу Старосамбірської громади. Тут, у гірському краї, живуть працьовиті люди, які дають собі раду з проблемами, шукають шляхи, як покращити життя і знаходять можливості, як розвиватися. Як і кожен з інших десяти старостинських округів, Великосільський навіть попри складний воєнний час, а перед тим і карантинний, має приводи для радості. Про це ми довідалися з розмови зі старостою. Анатолій Сич каже, що за підтримки місцевих людей і керівництва громади можна зробити багато!
У важкий час у Великосіллі постав храм
Особливо велику радість жителі Великосілля мають від того, що у селі в 2023 році освятили новозбудований храм. Першу Божественну літургію відслужили у Світлий Понеділок. А храм носить назву Воскресіння Господнього.
Парафіяни Великосілля довго йшли до свого християнського щастя.
«У 1942 році у Великосіллі гітлерівські окупанти зруйнували церкву. Після здобуття Україною незалежності люди підсобне приміщення колишнього колгоспу обладнали під Господній дім і в нім молилися. Але три роки тому задумали збудувати церкву. Наші прагнення були сильними, а бажання Богові милими, тому й вдалося збудувати церкву. А цей час, коли будували та прикрашали, дуже зблизив нас у спільній справі. А такі справи є історичними і дуже цінними», – каже староста Анатолій Сич.
Окрасою села є школа
Староста округу каже, що навчальний процес у Великосільській школі – це також приводи радіти. Уже 17 рік тут керує Оксана Марадь і прекрасно дбає про учнівський та педагогічний колектив, щоб і знання діти добрі мали, і затишні умови перебування у школі.
«Завжди приємно спостерігати за тим, як школа щораз покращується. Старається колектив, підтримують батьки і добре від того всім», – каже староста і розповідає, що у 2023-24 навчальних роках на території Великосільської школи збудований шкільний майданчик, отримали «Школярик», облаштували укриття.
На ці добрі справи видила кошти Старосамбірська міська рада та з обласного бюджетів.
Сила громади в єдності
Коли почалося повномасштабне вторгнення, до Великосільського старостинського округу, як і до інших, їхали люди, які втікали від війни. Двісті осіб прийняли місцеві люди (яких до слова є понад 900). І те, що три сім’ї захотіли залишитися тут жити, свідчить, що внутрішньо переміщеним людям місцеві віддавали часточку серця.
«Знаєте, я не кажу, що ми особливі. Бо такі виклики мав не лише наш округ, а й різні населені пункти, але кожен аналізує своє. У нас є люди, які за кордоном. Ірина Капериз і Олена Марадь організували до старостинського округу цілі буси з гуманітаркою: нове і вживане взуття, одяг – все це було таким доречним. Бо люди, як кажуть, були в одній одежині. І треба було дати з цим раду. До речі, одна з сімей, будує хату, чоловік служить в ЗСУ, легко контактують з місцевими людьми. Взагалі, єдність людей і спільне прагнення покращити своє життя – то велика сила. Я дякую нашим людям за спільну роботу, за бажання мати наші території чистими. Коли проводяться толоки, прибираємо узбіччя доріг чи прилеглі території, то люди демонструють, що ця робота їм є приємною», – каже Анатолій Сич.
Підтримка земляків на фронті; пам’ять про полеглого Героя
Усе, що відбувається у Великосільскому старостинському окрузі, як і в кожному населеному пункті, відбувається крізь призму війни. Як би не було і що би не було – у нашій державі війна. І вона торкається кожного.
Люди підтримують захисників на фронті, організовують збори, відправляють для земляків необхідні речі, тримають контакт з земляками на фронті. Й усіх болить спільна біда – те, що росія вбила земляка на фронті Олега Павліша. У його пам’ять на фасаді школи встановили меморіальну дошку.
Заклади культури Великосільського старостинського округу також відповідально і старанно
працюють.
«Знаєте, я бачу, як до бібліотеки летять діти після уроків чи влітку, це так приємно. Працівники культури вміло гуртують людей. А наш директор Народного дому з Соснівки Микола Андрейко захищав Україну у складі ЗСУ, отримавши важке поранення, повернувся до роботи. Це заслуговує на повагу», – продовжує староста.
Добрі справи
За час створення старостинського округу, а це, до слова, понад три роки тому вдалося організувати вивіз твердих побутових відходів, а також частково загосподарювати поля.
«У великих масштабах ми не можемо багато зробити, але намагаємося щось реально втілити. От вивіз сміття – це наші чисті обочини доріг. Не на всіх полях ростуть бур’яни. У нас уже росла й соя. Звичайно роботи ще багато, але маємо намір рухатися до кращого. Минулого року вдалося провести вуличне освітлення у селі Тиха. Зараз працюємо над тим, щоб розпаювати землі. Бо це, направду, важливо. А раніше такою роботою ніхто не займався. Наш округ гірський і умови проживання важкі, але ми, бойки, працьовиті і стійкі. Та найосновніша наша мрія, як і в усіх, щоб вигнати з України москаля», – завершує розмову староста Великосільського старостинського округу
Анатолій Сич.
Ще у цій категорії
У Великій Лінині попрощалися з невинно вбитим воїном Степаном Кіяком
Сім місяців вважали безвісти зниклим: на війні загинув Степан Кіяк з Великої Лінини
На війні загинув Степан Созанський з Волі: Учитель, Патріот, Герой