25 Червня, 2024

Радіо Онлайн

Ваш Голос Прикарпаття

Регіональне видання Самбірщини

Народився в Херсоні, загинув на Харківщині, похоронений у Добромилі – Михайло Плетеницький віддав життя за Україну

Поширити

Люба КІПОРЕНКО

Скільки їх – Героїв, які поклали життя в бою за Україну? Скільки їх – згорьованих батьків, дружин, дітей? Кожне ім’я уже вписане золотими від ціни та чорними від болю літерами в історію нашої країни. Кожне ім’я не має бути забутим.

Михайло Плетеницький народився у Херсоні. У цьому теплому чудовому місті разом з дружиною виховували сина. Після 24 лютого 2022 року Херсон та його жителів нарекли незламними. Бо вони показали безстрашність, відвагу, силу та честь у протистоянні російським окупантам. На жаль, обставини складались так, що багато херсонців були змушені покинути власні домівки, аби врятувати життя – свої та рідних. Серед таких була й сім’я Михайла.

«Повномасштабна війна застала нас вдома, в Херсоні. Михайло вирішив, що потрібно мене, сина та батьків вивезти у безпечне місце. Відтак, ми поїхали в Добромиль, на батьківщину Михайлового батька. Одразу наступного дня після приїзду мій чоловік, не чекаючи повістки, зголосився до війська», – розповідає дружина полеглого Героя Михайла Плетеницького Ольга.

Відтак, Михайло з Херсона став воїном 103 бригади територіальної оборони Збройних сил України. Обороняв Харківщину. Був командиром стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти.

«Мій двоюрідний брат був надзвичайно доброю людиною. Мав багато планів на життя. Дуже веселий, чуйний. Михайло завжди був готовий допомогти ближньому. Справжній щирий патріот, у перші дні став на захист України, бо вважав це обов’язком. Він хотів захистити усіх нас. Він спішив жити… Але його життя обірвалось так рано. 4 жовтня 2023 року на 36 році мого брата вбила росія. Нестерпно боляче…», – розповідає Віра, сестра Героя.

Михайла Плетеницького похоронили на міському цвинтарі в Добромилі. Пам’ять про Героя житиме вічно у спогадах, думках, фотографіях. Пам’ять про Героя має жити також і у наших вчинках. І сьогодні найменше, що ми можемо зробити – підтримати петицію дружини до Президента щодо присвоєння звання Героя України.

«Мій чоловік гідний почесного звання Герой України. На превеликий жаль, посмертно.
Він не стояв осторонь, не чекав, а робив все, що міг і навіть більше, для захисту нашої
Батьківщини. За графіком чергував на позиціях, де зі всією відповідальністю виконував
бойові завдання, а, в так звані вихідні, замість відпочинку, він ремонтував машини в
підрозділі, для того, щоб завжди мати можливість вивести наших військових з найгарячіших
точок і врятувати їх життя. Він був прикладом відваги, був справжнім патріотом своєї
держави. І довів це найвищою ціною – власним життям.
Я відчуваю обовʼязок закарбувати памʼять про рідну людину. Я дуже пишаюся своїм чоловіком, а син пишається своїм Батьком Героєм. Він мав багато планів на життя, ще так багато чого не встиг зробити, а найголовніше – виховати свого сина справжнім чоловіком і патріотом своєї країни.
Україна втратила захисника, який щиро любив її і боронив до останнього подиху, син – тата,
дружина – чоловіка, батьки – сина»
, – каже у зверненні до петиції дружина Героя Ольга Плетеницька.

Для того, аби зібрати необхідну кількість голосів для розгляду петиції ще є 9 днів. Потрібно більше 8 тисяч підписів. Натисніть тут, віддайте свій голос. У вдячність Михайлові за наш спокійний сонячний та безтурботний тил…

Ваш Голос Прикарпаття