Люба КІПОРЕНКО
Сонячного весняного дня, 21 березня, журналісти нашого сайту разом з волонтерами ГО “Сильні, коли разом” та військовим вирушили у містечко Хирів, що на Старосамбірщині. Мета – протестувати FPV-дорн, який самотужки склав місцевий мешканець Василь Гавриляк.
Оскільки ми вже не вперше в гостях у пана Гавриляка, то впевнено крокуємо у кімнату, яка є й своєрідною майстернею. На столі – безліч різноманітних деталей і вже готова “пташка”. Поруч ввімкнений комп’ютер.
«Ось, доробляю два наступні дрони», – пан Василь показує на підлогу. Там вже примостились дві бойові «пташки».
«Ну що, політаємо?», – запитуємо з цікавістю.
«Аякже», – майже в один голос почули від майстра, військового та волонтера. Їдемо до місця тестування. Дорогою спілкуємося з паном Василем.
«В січні цього року я зацікавився цим питанням, почав вивчати його. І так собі подумав: я зможу такі робити. 19 січня відкрив рахунки й запустив збір на закупівлю комплектуючих. Радився з воїнами 30 окремої механізованої бригади, у складі якої захищав Україну син Андрій. Вивчав ринок, ціни й в силу надходження коштів почав закуповувати перші деталі», – пригадує Василь Гавриляк.
Так і почалась важлива для перемоги справа. Станом на 22 березня вже є два готові дрони, днями буде готовий третій. Ще на дві “пташки” доїжджають комплектуючі. Почалась закупівля деталей на шосту.
Тим часом ми приїхали у відкрите поле. Військовий одягає спеціальні окуляри, бере до рук пульт управління. Пан Василь кладе тестовий дрон на землю. Завмерли в очікуванні. І раптом чуємо: «Вжууух!» Пташка злетіла ген понад полем, проманеврувала високо вверх, різко вниз та й полетіла вдаль.
«Ой, не бачимо вже», «Де ж він?», «Хтось бачить?», – раптом усі заметушились.
Усі окрім військового. «Я його бачу, летимо», – каже, управляючи. Згодом побачили пташку й ми. Успішно приземлилась.
Відтак, ще було кілька польотів з вантажем і без. До речі, ми мали вантаж вагою 1 кг, але цей дрон легко нестиме й 1,5 кг. За дві години нашого спільного перебування ми, журналісти, чули багато незрозумілих термінів. Але ключове, що почули: «Ну все, можна запускати в роботу». Після декількох запусків дрончика її сказав військовий.
Що важливо тепер для усіх нас? Перш за все, звісно, мати кошти на подальшу закупівлю комплектуючих. Одна така “пташка” наразі вписується в 11 тисяч гривень. Якщо будемо активні в донатах й вдасться закупити деталі на велику кількість «пташок», тоді охочі зможуть допомогти й у збірці.
«Виготовлення дрона я умовно ділю на 3 головні завдання: скручування, спайка, прошивка. Якщо все йде гладко й без збоїв, то один дрон зроблю за 3 години: 2 – скручування й паяння та десь до години йде на прошивку. Вважаю, що кожен може навчитись це робити. Головне – бажання. Якщо буде така потреба, я все покажу охочим. Це було б навіть дуже добре, якби ми могли виробляти багато таких дронів. Бо ж розуміємо, що сьогодні дрони – це збережені життя наших військових і також ефективне знищення ворожих сил», – пояснює Василь Гавриляк.
Друзі, даймо старт потрібній справі. Адже перемога буде одна на нас усіх, тому працювати на неї має й може кожен. Хтось донатить на комплектуючі до дронів, хтось складає та налаштовує. А наші воїни – успішно мінусують, як ворогів, так і їхню техніку. Долучайтесь до збору.
Подаємо реквізити
Номер карти Моно 5375 4112 1493 2449
Номер карти Приват 4149499260888878
Ще у цій категорії
У Старій Солі попрощалися з полеглим на війні Михайлом Овадюком
У Старосамбірському музеї відкрилася унікальна виставка “Писанкова карта України”
Депутати Старосамбірської міської ради провели сесію: економія коштів та підтримка молоді й літніх людей