Алея Слави Старого Самбора: пам’ятаємо і шануємо полеглих Героїв

• Богдан Сольчаник, Старий Самбір
• Микола Мінько, Торчиновичі
• Сергій Дюс, Велика Лінина
• Василь Вовк, Кобло
• Степан Петрівський, Сушиця
• Ігор Фляк, Бачина
• Віктор Стецьків, Спас
• Олег Турянський, Старий Самбір
• Сергій Щербан, Старий Самбір
• Олег Павліш, Великосілля
• Ярослав Баршівський, Страшевичі
• Микола Грім, Созань
• Іван Макар, Торчиновичі
• Василь Пелиш, Старий Самбір
• Василь Стефанко, Волошиново
• Іван Галькович, Лаврів
• Тарас Полюга, Стара Сіль
• Олександр Бойко, Стрільбичі
• Іван Никель, Торгановичі
• Дем’ян Шкварок, Торгановичі
• Андрій Гриб, Страшевичі
• Микола Мажура, Страшевичі
• Андрій Холодов, Самбір
• Микола Балицький, Стрільбичі
• Андрій Слопак, Кобло
• Роман Затварський, Стрілковичі
• Андрій Костишин, Стара Сіль
• Петро Ворик, Страшевичі
• Михайло Овадюк, Стара Сіль
• Ігор Габер, Стрільбичі.

Кожному з цих полеглих Героїв ми кажемо: Слава! Кожному з них кажемо: Пам’ятаємо! Завдяки кожному з них, що полягли за волю і кращу долю України ми маємо сьогодні, і, віримо, матимемо мирне завтра.

Тепер імена цих славних земляків зі Старосамбірської громади, які захищали нас і Україну, вписані у єдиному місці – на Алеї Слави, що розмістилася біля адмінбудівлі.  Тепер спостерігаємо, як часто люди підходять до усміхнених портретів і вдивляються в обличчя полеглих Захисників, вчитуються в коротку інформацію про них.

Урочисто відкрили та освятили Алею пам’яті у День Героїв.

Духовенство, батьки та родичі загиблих захисників, представники влади, працівники установ та громадськість – всі об’єдналися, щоб віддати данину поваги тим, хто поклав своє життя за свободу та незалежність України.

Віче розпочалося з виконання державного гімну України та хвилини пам’яті, під час якої присутні схилили голови, щоб вшанувати небесних воїнів. Молитву за полеглих Героїв відслужили отці Святомиколаївської церкви Іван Білик, Михайло Николин та Юрій Бойчук. Зі словом до присутніх звернулися батько полеглого Героя Івана Макара та мама Героя Тараса Полюги.

«За рідну землю й не гріх умерти, бо це свята земля», – палко промовила Мати Героя Стефанія Полюга.

Присутні втирали сльози, коли звучала промова цієї жінки, серце якої рветься на шматки, але вона приймає смерть сина, бо знає ціну волі. Вона й сама була серед активістів, які організовували акції, щоб повалити радянську систему й неповнолітнього юнака з собою брала. Це він з друзями облив червоною фарбою пам’ятник леніну, це він в 17 років повісив терновий вінець на КГБ, це він з мамою їздив на Харківщину на початку 90-х, щоб нести українське. Тарас не міг вчинити інакше, коли росія нищить нашу державу – пішов її боронити.

Трагізм і героїзм у словах матері Героя розчулив не лише присутніх на віче. Ми опублікували цю промову на сторінці у Фейсбуці. 51 тисяча переглядів! Понад 2 тисячі вподобань, понад 600 людей поділилися цим постом… Ми цінуємо Героїв і надихаємося їх прикладами.

Ми цінуємо усіх, чиї портрети дивляться на нас на Алеї слави у Старому Самборі, та усіх тих, захисників України, хто уже на небесах. Пам’ятаємо. Бо пам’ять це те, що додає сили й наснаги боротися далі.

“Нам приємно, що саму ідею створення Алеї Слави у Старому Самборі зреалізувала Старосамбірська міська рада. Велика подяка голові та всім службам міської ради у побудові Алеї Слави, організації та проведення її урочистого відкриття. Пам’ятаймо про наших Героїв, вони віддали найдорожче, що у них було заради нас, заради волі і процвітання України!“, – каже Ігор Макар, батько полеглого Героя Івана Макара, який у перший день повномасштабного вторгнення, працюючи вчителем історії, пішов на військкомат.