Святкування села або Воля-Фест

Тарас ПЛЕТЕНЯ

«Вже би м була їхала, вже би м була йшла.., але файна забава ну ніяк не закінчувалася» – пролог справжнього свята. Бо на святкування цьогорічного Дня села Воля з’їхалися люди звідусіль. Тут і ярмарка від гостинних місцевих жителів, і розваги на будь-який смак. Що там говорити, коли найсильніший богатир Василь Вірастюк, не встояв перед запрошенням відвідати мальовниче бойківське село Воля.

«Ніколи не думав, що Воля так близько», – ця фраза прозвучала на цьогорічному фестивалі з уст найсильнішої людини планети Василя Вірастюка, який привітав усіх, хто прибув на цьогорічне святкування Дня села Воля. Мабуть, таки справді воля близько, а цей вислів стане культовим для села, бо такого, як зізнавалися гості та жителі, в них ще не було.

Тож для кращого ознайомлення подамо історичну довідку:

Перші поселенці на території села появилися наприкінці XV-XVI століття. Найдавніша і найперша згадка про село Воля, в документах, датується 1517 роком, цю дату і вважають як датою заснування. Розташоване село на Верхньо-Дністров – ських бескидах Карпат, за7 км. від Старого Самбора. Саме тут на найвищій вершині – Кундійська гора (висота 668м.) проходили бої у I Світову війну. Також село багате на такі природні пам’ятки як
Чорний камінь в урочищі Кремінь та Дівич-берег на масиві Кетленець.

Р о з п о ч и н а в святкування традиційно хлібом і сіллю війт Волянського округу, Володимир Марич
зустрів гостей, серед яких було чимало представників влади. Зокрема, на святкування прибули
і народні обранці зі столиці Андрій Лопушанський та Василь Вірастюк, голова Старосамбірської ТГ Ігор Трухим та
депутат округу Віктор Гейник.

Забава йшла на «ура!». Дійство проходило водночас в декількох локаціях. Виступи аматорських та народних
колективів заряджали присутніх енергетикою сили драйву та чудового настрою зі сцени. Для усіх охочих помірятися силами провели справжні богатирські змагання під головуванням стронгмена Тараса Фем’яка.

Опісля Василь Вірастюк вручив переможцям нагороди. Для дітлахів відкрили цілий світ розваг та атракціонів, від надувних замків до боді-арт розмальовок з аніматорами, які також проводили найрізноманітніші квести впродовж святкування. На спогад про свято облаштували етно фото зону, де кожен міг зафіксувати у світлинах пазлик великої історії. А про гостинність місцевих газдиньок та газдів слів не вистачить.

Дуже вже все було смачно, за що окремо слід подякувати. Одним словом – справжній фестиваль.