У Тершові провели в останню путь загиблого на війні Сергія Гривнака

У суботу, 14 червня, над мальовничим гірським селом Тершів розкинувся чорний біль – біль прощання з Героєм. В останню путь проводжали Сергія Гривнака, воїна, захисника, чоловіка, батька. Йому назавжди 54. Його життя обірвалося у вихорі війни, але пам’ять про нього житиме вічно в серцях тих, хто його знав і любив.

Сергій був родом з Вінниччини, але саме Тершів став для нього другим рідним домом. Доля привела його сюди, де він перекривав церкву. Саме тут він знайшов своє найбільше щастя – кохану дружину Світлану. Разом вони виростили двох чудових доньок, Лілю та Вероніку, вкладаючи в них всю свою любов і надії. Він був справжнім сім’янином, працював за кордоном, аби забезпечити родину, дбав, аби його дівчата ні в чому не мали потреби.

Згодом Сергій став на захист України, своєї сім’ї, їхнього майбутнього. Служив у 243 окремому батальйоні ТРО.

“Він був добрим чоловіком. Старався для сім’ї, – розповідає Світлана, біль втрати якої неможливо виміряти. Їхня остання розмова була такою звичайною, такою пророчою. – Ще 5 червня Сергій телефонував мені. Сказав, що йдуть на позиції і тиждень буде без зв’язку. А вже 7 числа його не стало. Дуже боляче…”, – каже згорьована жінка.

Сергій залишив по собі світлу пам’ять. У Тершові його запам’ятали відвертим, добрим, чесним та працьовитим – справжнім чоловіком, який жив і горів для своєї родини та своєї країни.

У день прощання до домівки воїна прийшли всі – рідні, односельчани, друзі, побратими, численне духовенство. Уся громада зібралася, аби віддати шану Небесному Герою, який віддав найцінніше – своє життя – за мирне небо над нашими головами. Сергія Гривнака похоронили з усіма військовими почестями.

Його життя було коротким, але наповненим любов’ю, працею і безмежною відданістю. Його подвиг – вічний.

Вічна та світла пам’ять полеглому Герою Сергію Гривнаку! Нехай його душа спочиває з Богом, а його ім’я назавжди залишиться символом мужності та самопожертви.