Одним з дуже цінних ресурсів, без якого не обійтися нікому, є вода. Водопостачання у Старому Самборі – це тривалий біль, з яким доводиться жити як споживачам, так і підпримству, яке з усіх сил з неможливого робить можливе. Бо навіть попри те, що до браку води та зношеності мереж додалася війна, а з нею і вимкнення світла через обстріли росією критичної інфраструктури, у Старому Самборі вдавалося більш-менш налагодити подачу води. Минулого тижня споживачі часто потерпали від того, що у місті часто вимикали воду.
Ми розпитали у керівника підприємтсва про стан справ.
– Мережа водогону – давно зношена і потребує капітального ремонту. Старим трубам – понад пів століття. Вже ми й практично добралися до того, щоб реконструювати водогін, але, на жаль, це тепер через війну важко втілити в реальність. Загальна протяжність водомережі з каналізаційними системами 37 кілометрів. Цього літа вдалося поміняти 110 метрів. Це добре, але це мало. Взагалі, водоканал – збиткове підприємство. Бо є різниця, якщо місто має тисячу багатоповерхівок, куди подається вода, а є місто, яке має лише тисячу квартир. Було б добре, якби ми хоча би виходили «на нуль», – розповідає Василь Антошик.
Щорічно підприємство дотує Старосамбірська міська рада. Є, на жаль, і не добросовісні споживачі, які не хочуть платити, ніби це їх не стосується. А ще є й такі жителі Старого Самбора, хто має воду «на халяву», несанкціоновано врізавшись у трубу.
–Не скаржимося, а працюємо, лише за минулого півтора тижня ми мали 7 проривів. Фізично важко встигнути одночасно, тому й у людей є, на жаль, незручності. Приємно констатувати, що загалом водопостачання в Старому Самборі вдалося стабілізувати, вимкнення тривають тепер лише по годині, – продовжує керівник водоканалізаційного господарства.
Звісно, що основною причиною проблем є старі мережі, однаково ж не слід відкидати і «гріхи» споживачів. При розмові з керівником господарства Василем Антошиком вдалося з’ясувати, що причиною частих вимкнень є каналізаційні засмічення, які блокують роботу водоканалу.
До прикладу, споживач не вважає проблемою викинути в каналізацію вологу серветку. Так. Трубами вона потече, а от мотори у каналізаційно-насосній станції доводиться ремонтувати. А це час і гроші.
Це з дрібнішого. А з більших «капостей» водоканалу від споживачів є різного роду предмети в каналізації.
Тому не робімо шкоду собі й іншим. Будьмо взаємо-культурними!
Ще у цій категорії
На війні загинув Степан Созанський з Волі: Учитель, Патріот, Герой
ФАПи Львівщини отримали медичні сумки від «Контінентал»
«Безліч разів вивозив хлопців з пекла»: на Курщині загинув десантник Віталій Горя