10 років від Євромайдану: чому нам так важливо бути частиною ЄС

Марія КУЗЬМИН

Сьогодні, 21 листопада, ми відзначаємо перший ювілей Революції гідності – 10 років. 21 листопада 2013 року на Майдан Незалежності у Києві вийшли кілька сотень молодих людей, щоб висловити свій протест проти рішення проросійської влади, яке перекреслювало європейське майбутнє України. Молодь підтримало все українське суспільство і у своїх прагненнях українці були єдиними –  хотіли стати частиною європейської спільноти. Революція гідності мала ще одну назву «Євромайдан».

Ця дата стала стартом нашого входження до Європи. Отож, сьогодні, у 10 річницю Євромайдану,  публікуємо матеріал, в якому спробуємо подати кілька основних фактів про Європейський Союз. До слова, знаннями на цю тему наша журналістка озброїлася, побувавши на тренінгу  «ЄС: просто про складне», на який запросила медійна організація «Інтерньюз-Україна». Впродовж трьох днів компетентні спікери, які, образно кажучи, стоять біля керма європолітики у доступній та цікавій формі розповідали про те, над чим працюють десятиліттями.

Що таке Європейський Союз і відколи він існує

Європейський союз (ЄС) — економічний і політичний союз, що об’єднує 27 незалежних європейських держав-членів: Бельгія, Німеччина, Італія, Люксембург, Нідерланди, Франція, Данія, Ірландія, Греція, Португалія, Іспанія, Австрія, Фінляндія, Швеція, Латвія, Литва, Естонія, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія, Угорщина, Кіпр, Болгарія, Румунія, Хорватія.

1957 рік. Шість країн підписали Римський договір, яким створювалося Європейське економічне товариства, яке набуло чинності в 1958 році. Його початковою метою було сприяти торгівлі та більшій економічній інтеграції між країнами-учасницями. У лютому 1992 року підписали «Маастрихтський Трактат» (або ж Трактат про Європейський Союз). На той час членами європейської спільноти стали 12 країн.

Європейський Союз створили з метою:

• спільного внутрішнього ринку;
• спільної торговельної, аграрної, транспортної політики;
• координації в атомній енергетиці;
• координації економічної та соціальної політики;
• спільної закордонної політики й політики безпеки;
• координації у сфері правосуддя і внутрішніх справ;
• договору про Шенгенську зону;
• спільних органів влади.

Столицею ЄС  вважають місто Брюссель.

Які інституції становлять ЄС

Європейська комісія — вищий орган виконавчої влади, надає пропозиції щодо нового законодавства до Європарламенту та Ради ЄС, реалізує політику та розпоряджається бюджетом. Президент Європейської комісії — німецька політична діячка Урсула фон дер Ляєн. Термін каденції — 5 років.

Європейський парламент — обирається кожні п’ять років громадянами Європейського Союзу. Депутати Європарламенту вивчають законопроєкти та затверджують бюджет. 

Рада Європейського Союзу — спільно з Європарламентом є законодавчим органом та контролює бюджет. Укладає міжнародні угоди.Рада складається з 27 національних міністрів певних галузей та одного відповідального за цю галузь єврокомісара.

Європейська рада — організовує зустрічі на вищому рівні глав держав чи урядів, дає політичний стимул для розвитку Союзу і встановлює загальні цілі та пріоритети. 

Суд Європейського Союзу — забезпечує однакове застосування і тлумачення Європейського права, вирішує спори між державами-членами, установами, підприємствами та приватними особами.

Європейський центральний банк — визначає грошову політику єврозони та забезпечує цінову стабільність.

Євросоюз – це, передусім, цінності

Серед переваг членства в ЄС:

Шенгенська зона. Фактично означає відсутність прикордонного контролю. Люди, товари, послуги та фінанси вільно переміщуються на території ЄС.

Митний союз ЄС. Країни мають єдине митне законодавство. Торгівля між країнами ЄС є безмитною.

Енергетичний союз ЄС. Країни мають спільний енергетичний ринок та зовнішню енергетичну політику. Вони разом працюють над переходом на альтернативні джерела енергії.

Спільний авіаційний простір. Країни мають ідентичні правила у сфері безпеки польотів, управління повітряним рухом, захисту навколишнього середовища, прав споживачів, систем комп’ютерного бронювання, а також соціальні норми в авіаційній галузі.

Єдиний цифровий ринок. Єдине законодавство у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, телекомунікацій, електронних послуг та торгівлі.

Спільна економічно-фінансова політика. Країни разом зменшують рівень безробіття, сприяють інвестиціям, підтримують валютну політику.

Євросоюз – це, передусім, цінності

Відстояти гідність – це було однією з причин Євромайдану. Світогляд Європейського Союзу ґрунтується на шести основних цінностях, які є близькими та зрозумілими кожному українцю: повага до людської гідності, свобода, демократія, рівність, верховенство права та повага до прав людини.  А гаслом, яке, до слова, не раз доводилося чути, є фраза: «Єдність у різності».

ЄС і війна

У відповідь на повномасштабне вторгнення ключовим виміром Євросоюзу стало суттєве збільшення фінансової допомоги задля забезпечення безперервного функціонування  найважливіших функції української держави.  

У 2022 році 40 мільярдів євро надійшло до  України макрофінансової допомоги від ЄС;

 у 2023 році – 48 мільярдів євро.

27 мільярдів – військової допомоги

17 мільярдів для держав-членів, які прийняли українців, у зв’язку з військовим вторгнення;

11 пакетів санкцій прийняв проти росії і працюють над черговим, щоб унеможливити обхід попередніх;

1800 росіян увійшли до санкційних списків;

32 тисячі військових навчалися в Європі.

100 мільйонів допомоги для відновлення українських шкіл;

371 автобус – щоб учні могли швидко і безпечно добиратися до місць навчання;

4 мільйони українців були офіційно влаштовані в ЄС;

Такі цифри озвучив Ніколо Гаспаріні, заступник керівника відділу преси та інформації Представництва ЄС в Україні. А також назвав багато програм, які діють на підтримку українському суспільству.

Факт

Переважна більшість українців підтримує вступ до ЄС. Останні соціологічні дослідження показали, що ця цифра становить 86 відсотків людей.

Важливі для нас дати

23 червня 2022 року, у цей важкий для України воєнний час, велика родина країн Європейського Союзу чітко заявила, що разом з нашою державою має спільне потужне майбутнє –  лідери 27 країн-членів ЄС ухвалили рішення про надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС. Втім Україна повинна працювати над виконанням 7 вимог, щоб ми жили за спільними європейськими правилами. А вони стосуються:  реформи Конституційного суду; продовження судової реформи; антикорупції; боротьби з відмиванням коштів; втілення антиолігархічного закону; узгодження аудіовізуального законодавства з європейським; зміни законодавства про нацменшини.

14, 15 грудня під час зустрічі Європейської ради може бути ухвалене рішення про відкриття переговорів про вступ України в Євросоюз. Наразі українці, як мешканці держави-кандидата на членство в ЄС мусять розуміти, що Євросоюз – це не лише можливості, це і наша спільна відповідальність. І шлях щоб стати повноправним членом ще доволі тривалим.

Євроінтеграція і Старосамбірщина

Сьогодні кожен з нас розуміє, що євроінтеграція – це не лише політика, це не лише справа влади, цей невід’ємний процес стосується кожного з нас. Ну, скажімо, окрім складних речей є прості і практичні, які спрямовані на покращення нашого життя. До прикладу, безвізовий режим з Європейським Союзом, сучасні центри надання адміністративних послуг, державні сервіси, які можна отримати без черг онлайн через Дію… Політичні процеси тривають і впроваджуватимуться поетапно. Ми ж уже десятиліттями інтегруємося в Європу – бо це природнє бажання жити краще. Ще з 90 років Старосамбірщина має співпрацю з сусідніми повітами Польщі в галузі освіти, культури, медицини.

За кошти Євросоюзу ще у 2015 році побудували об’їзну дорогу Старого Самбора.

За кошти Євросоюзу Старосамбірська лікарня має обладнання для хірургічного, терапевтичного, реанімаційного відділень та операційної.

Євроінтеграція для Старосамбірщини це те, що найближчим часом з Хирова до Перемишля поїде потяг.

Як звично нам говорити, євроінтегруймося з Україною в серці. Бо Україна, дозволю собі сказати, стане окрасою Європи. Ми того варті!