З першого пострілу знищив рашистську машину: історія захисника Василя Калинича

Марія КУЗЬМИН

Першою справою після тої, що треба знищувати орків, Василь Калинич з Головецька вважає не робити боляче своїй мамі, ніколи. Навіть коли вона телефонує на фронт, він на кілька секунд вмикає телефон і відповідає: «Мамо, я трошки зайнятий».

Нещодавно 63 окрема механізована бригада опублікувала у Фейсбуці пост, в якому висловила захоплення своїм бійцем:

«Військовий Василь з перших днів захищає неньку Україну, йому вже неодноразово довелося побувати у сутичках та відбивати напади окупантів. Позивний “Фартовий” отримав за те, що з першого ж свого бойового пострілу знищив рашиську машину 2с19. Боєць впевнений у перемозі над агресором та закликає вірити в ЗСУ».

Василь закінчив готельно-туристичний коледж, отримав диплом кухаря ІІІ розряду. У вільній і успішній Україні він ще встигне годувати туристів з усього світу. Та зараз треба робити святу справу: боронити Україну.

У 2020-21 роках Василь захищав Україну на Донеччині. Повернувшись, служив на заставі у селі Мшанець. Коли почалося повномасштабне вторгнення хлопець, два дні місця собі в хаті не знаходив, бо знав, що має бути там. На третій день уже поїхав на фронт.

Цього місяця, у червні, 24 день народження Василь зустрів на війні. Захисник переконаний, що 25-ліття, гарний ювілей, відзначатиме з друзями та ріднею наступного червня в уже мирній і прекрасній Україні. Державі, яка воює тепер за мову, за незалежність, за культуру і віру.

Цьому хлопцеві змалку привили правильні цінності.  Він прислуговував у церкві, був сумлінним у школі, особливо вирізнявся успіхами в спорті, відтак грав у сільській команді з футболу, волейболу, тенісу. А ще був працьовитим змалечку. Поки мама була на роботі (а працювала листоношею), він зі старшим братом усю роботу старалися переробити, щоб її, втомлену, потішити.

«Ми домовилися, що я йому не буду дзвонити, а він мені щодень, просто хоч два-три слова.  Інколи, як день пройде без його голосу, то я від паніки і страху рятуюся молитвою. І вірю, що мій Василь та  інші сини повернуться з перемогою», – каже мама Василя пані Дарія, а ще додає, що у вихованні дітей ніколи не знаходила кращого методу, як просто сісти і розмовляти.

«Тільки не пишіть щось таке, щоб не захвилювати маму, бо за це Василь найбільше переживає», – попереджав телефоном журналістку нашого сайту родич, в якого ми просили світлини захисника.

Не пишемо нічого такого, щоб захвилювати маму Василя. Хлопець повернеться з фронту і розповість нам про багато своїх військових звитяг. Сьогодні, 26 червня, День молоді. З такою світлою, доброю, свідомою і патріотично рішучою молоддю Україна переможе!