Віктор Стецьків загинув у другий день повномасштабної війни: на місці спочинку у селі Спас Герою освятили пам’ятник

Люба КІПОРЕНКО

Як сьогодні пам’ятаю це ранкове засідання Старосамбірського місцевого штабу. «У нас загиблий. Віктор Стецьків», – прозвучало тоді. Перед очима одразу постала пані Оля, мама полеглого. Світла щира жінка, добра подруга нашої редакції… Минуло 19 місяців із того часу. Війна триває. А у Спасі на сільському цвинтарі тепер стоїть величний пам’ятник Герою.

Вчора, 28 вересня, при сонячній осінній погоді на цвинтарі у Спасі було людно. Тут освячували пам’ятник на могилі Віктора Стецьківа.

Віктор Стецьків викарбуваний у граніті у військовій формі. У руці тримає протиповітряний комплекс “Ігла”. Він дуже влучно збивав повітряні цілі. Усміхнений та впевнений. «Боровся, щоб жили всі в мирі. За волю я віддав життя, полинув журавлем у вирій за ваше світле майбуття» – вигравіювані слова на пам’ятнику. Біля нього встановлені три флагштоки зі знаменами: державний – синьо-жовтий, повстанський – червоно-чорний та бойовий прапор Віктора зі словами «Воля або смерть».

Панахиду та освячення провів місцевий парох отець Василь Тернавський. Коротку патріотичну композицію підготували колектив та учні Спаської школи. Серед присутніх була численна громада села Спас, представники влади Старосамбірської територіальної громади, керівництво управління соцзахисту, і, звісно, рідні та близькі загиблого Героя. Слово мали дружина Героя Алла та місцевий староста Зіновій Головчак. Мама Небесного Героя Ольга подякувала усім присутнім.

До слова, у грудні минулого року родина полеглого у рамках комплексної програми отримала з обласного бюджету одноразову допомогу у сумі 50 тисяч гривень на спорудження пам’ятного знаку на могилі загиблого.

Нагадаємо, Віктор Стецьків на передовій був із 2016 року. Старший солдат. Військова колона, у якій їхав Віктор, рухалась трасою Харків-Київ у напрямку Яготина. Ворожий гелікоптер К52 знищив колону. «Колону обстріляли двічі  – спочатку з одної сторони, потім розвернувся і з іншої. 5 чоловік загинуло. Хлопці, які вижили розповідали, що Віктор після першого удару намагався взяти свою зброю, свій бронежилет. І, на жаль, осколки снарядів його зачепили», – під час похорону розповідав про історію загибелі Віктора командир і підполковник Володимир. Герою назавжди 43 роки.

Вірш, який мама Ольга Стецьків-Саніблідзе присвятила Синові-Герою.

Мій Син-Герой загинув на війні.

Хоч плачу на могилі в тебе сину,

Але не плакати – гордитися мені.

Горджуся сином… Вже і посивіла.

Я мама з українського села

Горджуся, бо народові родила

Такого сина, що в 2016 пішов на війну.

Щоб цвіла Ти, моя Україно!

За дітей, за дружину, за матір свою

Буду битись в бою до загину.

Хоч і важко було покидати свій дім

Та нічого не вдієш – настала година.

Із нас кожен піде якщо треба у бій

За дітей, за сім’ю за Вкраїну.