У Торгановичах похоронили Дем’яна Шкварка та Івана Никеля, яких вбила росія

Війна продовжує забирати справжніх. 24 лютого, у річницю повномасштабного вторгнення, стало відомо про смерть двох Героїв із Торчиновицького старостинського округу, які загинули за волю і кращу долю України. Це 24-річний Дем’ян Шкварок та 34-річний Іван Никель. Героїв з усіма військовими почестями похоронили у Торгановичах. Два дні, 28 лютого та 1 березня, село у глибокій скорботі. Місцеві жителі, військові, духовенство, друзі, близькі та рідні прибули, аби віддати полеглим Героям шану та провести в останню земну путь.

«Весь наш округ глибоко переживає і сумує за відданими патріотами, що захищали нашу рідну землю від рашистських окупантів. Загинув Дем’ян Шкварок та Іван Никель, обидва з села Торгановичі, обидва порядні, відповідальні і добрі люди, справжні патріоти», – розповідає Мар’яна Хилинська, діловодка Торчиновицького старостинського округу.

Івану Никелю 34 роки. Коли почалося повномасштабне вторгнення, записався до лав територіальної оборони. Проходив вишкіл, був на Київщині, зокрема Бучі й Ірпені, відтак став воїном 93 окремої механізованої бригади «Холодний Яр».

Іван родом з Дубрівки, одружився у Торгановичах, був добрим сім’янином – чоловіком, батьком.
«Він дуже старався, щоб його дружина та донечки все мали, їздив по заробітках, працьовитим був і старанним. Важко буде Соломії з дівчатками. Дуже любив Карінку і Каролінку, молодшій – 4 рочки, старша – п’ятикласниця. Тато хотів для них успішної України», – розповідає брат дружини полеглого Героя. «Іван Никель героїчно загинув у бою в околицях Бахмута. Він проявив хоробрість, мужність, стійкість, тримаючи позиції, не дав можливості оркам після багаторазових спроб прорватися через захисні редути», – розповідає староста Зіновій Припін.

Дем’яну Шкварку 24 роки. Він, закінчивши строкову службу, підписав контракт.
«Був воїном Національної Гвардії, виконував свій військовий обов’язок по захисту Вітчизни у Запоріжжі. Героїчним вчинком було те, що він прикрив собою своїх товаришів по службі під час обстрілу і наступу ворожих військ», – розповідають у Торчиновицькому старостинському окрузі.
В скорботі залишилися батьки, брати, сестри. Хлопець був наймолодшим у сім’ї, де було семеро дітей. А за кілька днів до загибелі Дем’ян наснився матері. Пані Марія дуже чекала сина, щоб обняти живим…

«Спогади про Дем’яна лише світлі. Простий, щирий, усміхнений хлопчина, у якому не було ні краплини зла. Змалечку був працьовитим. У дитинстві, як і кожен школярик, тішився своїми успіхами. Так мало Дем’янко прожив, але так багато встиг: встиг стати Героєм, який завжди з нами тут, на Землі. Наш Ангел-охоронець», – з сумом каже про Дем’яна його перша вчителька Ганна Кутюк.
Хоронили Героїв з усіма військовими почестями. Дем’яна в його останню путь провели в останній день зими, 28 лютого. Івана – у перший день весни, 1 березня.

«Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблих Героїв. Важко підібрати слова, щоб розділити Ваше горе втрати найрідніших людей. Хай прийме їх Господь до квітучого саду, де немає сліз і печалі! Вічна пам’ять і слава українським Воїнам, які захищають Батьківщину та кожного з нас!» – написали на сторінці Торчиновицького старостинського округу.