У день Української Державності  Володимир Івасів став підполковником

Марія КУЗЬМИН

У  День Української Державності, у день наших справжніх витоків, коли ми ще раз застановляємося, що на початку формування ми, як нація, уже належали до потужної держави, з якою рахувалися та прагнули породичатися в світі, стало відомо про чергове підвищення по службі нашого земляка Володимира Івасіва. Він став підполковником Збройних сил України.

Йому 28. Дорослішав і мужнів на війні. З 2016 року – на передовій. У його серці – любов до України. Він з тих, хто розуміє, що за цілісність і незалежність України треба боротися. Він прагне, щоб українці мали щасливе майбутнє та жили в мирній державі. Володя – палкий патріот та істинний українець – не словами, а справами.

Після 9 класу Добромильської школи юнак вступив у Львівський військовий ліцей ім. Героїв Крут, де освоїв первинні навички військової служби. Далі була Національна академія сухопутних військ. Спеціальність, яку обрав, – управління артилерійських підрозділів.

«У цей час ще не було війни. Служба в армії була непрестижною. Але про це мало хто думає у 16 років. Була лише мрія і все, – каже Володимир. – Ми завжди вивчали противника теоретично, але ніхто й подумати не міг, що може розпочатися війна», – розповідав.

…А вона почалася і Володимир – один з багатьох наших краян, хто гонить ворога з нашої української хати.

Володимира та його одногрупників випустили по прискореному курсу. І відразу скерували у так звану точку М (Маріуполь). За браком кадрів за 2 тижні він став командиром артилерійської батареї і з новим складом почав виконувати завдання першої ротації, а саме до 2018 року. Тоді за два роки він мав лише місяць відпустки.

Повномасштабна війна застала його в Одесі. Боронив це славне місто. Також його підрозділ був у числі тих, хто гнав ворога з Херсонщини, боронив Україну на Донеччині.  

На рахунку підрозділу Володимира понад 300 одиниць знищеної ворожої техніки. З-поміж іншого – це російські танки, БТРи, БМП, засоби ППО, РЕБ, самохідна і причіпна артилерія, а ще склади з боєприпасами. Щодо кількості ліквідованих окупантів, то це приблизно троє на одну одиницю техніки.

Війна триває – у Володимира нові завдання, щоб наблизити перемогу. Як на початку війни, так і тепер захисник вважає, що «росія – це пухлина 21 століття».  Бо коли Україна була могутньою державою, образно кажучи, «на болотах ще квакали жаби».  

«Рано чи пізно усі диктатори програють. Вистоїмо! Розхвалена армія хотіла Україну взяти за три дні. Світ взяв п’ятиденну паузу. А Україна показала, що не окраїна, а найволелюбніша нація. У ворога просто не буде шансів. Бо якщо ми зі старою зброєю не лише змогли їх втримати, а й просуватись, то тепер справа часу. І найцінніше, що у цій війні, в котрій ми нарешті поставимо хрест на росії, воює народ і армія», – розмірковує Володимир Івасів.

І додає, що на другому році війни можливості, щоб нищити ворога, звісно,  більші, разом з тим і відповідальності більше. Тому мусимо бути мобілізовані всією державою: і на фронті, і в тилу. Бо це спільна мрія, одна на мільйони людей – дочекатися перемоги.

Сьогодні, 28 липня, згадуємо подію,  коли у 988 році Володимир Великий хрестив Київську Русь. Сьогодні іменини Володимира, а наш герої публікації любить говорити: «Київ хрестив москву, Київ москву і відспіває», і робить все для того, щоб перемога настала швидше.

Вітаємо, земляка з іменинами і з присвоєнням звання – підполковника.

Публікацію виготовлено за підтримки

ГО «Інститут Масової Інформації» та

Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.