Марія КУЗЬМИН
Війна залишає глибокі сліди. Для когось це осколкові поранення та контузії, для когось — нестерпний біль від втрати побратимів та постійні нічні жахи. Ці невидимі, але не менш болючі рани доводиться лікувати нашим захисникам навіть після того, як вони залишають передову. Забезпечити їм необхідну підтримку прагне громадська організація «Ретрит життя», яка організовує групи відновлення. Нещодавно ми стали свідками одного з таких ретритів, де чотирнадцять ветеранів отримали шанс знайти гармонію для душі.
Андрію 44 роки. З березня 2022 року на війні. До повномасштабного вторгнення працював на шахті міста Шептицький. В одному з боїв отримав осколкове поранення. Рука і нога були дуже скалічені, порвались барабанні перетинки у вусі. Тривале відновлення. І знову продовжує служити. Вдома чекають дружина та дві дочки-студентки.
Юрій, 49 років. З серпня 2022 року воює. Бої за українську землю з російським окупантом ледь не коштували йому життя. Перелом хребта. Операції у Дніпрі, Львові. Важкі місяці лікування та реабілітації. Є можливість звільнитися, та чоловік розуміє, що ще може бути корисним у війську.
Андрій, 23 роки. Вік не мобілізаційний. Та за плечима юного героя бої за Україну на Курахівському та Покровському напрямку. Хлопець у 19 років вирішив захищати державу. Наслідки війни виявились вкрай важкими для його здоров’я. Дві контузії. Не бачить на одне око, не чує на одне вухо. Ночами не спить, має важкі головні болі…
«Оскар». Такий позивний у військовослужбовця Вадима. Він доброволець і виконував важливі для держави завдання. За бездоганне виконання своїх обов’язків нагороджений «Хрестом доблесті і слави». Був розвідником, також доставляв боєприпаси на нульові позиції. Війна підірвала його здороов’я. На ВЛК визнали обмежено-придатним. Втратив багато побратимів. І хоч тепер він служить у тиловій частині, та знову й знову переживає дуже важкі моменти війни. У снах вони також страшні.
Павло. Служить з березня 2023 року. Був у Німеччині, коли почалася повномасштабна війна. Повернувся. Спершу волонтерив – доставляв необхідні речі братам, друзям, землякам. Та згодом і сам вирішив доєднатися до лав ЗСУ.
В одному з виходів з позицій потрапив під обстріли. Втретє. І після тривалого лікування за станом здоров’я уже не може виконувати завдання на передових позиціях.
Це п’ять з чотирнадцяти героїчних історій, які нам довелося почути на одному заході з психо-емоційного здоров’я у селі Росохи в садибі Віри Нанівської. Тут громадська організація «Ретрит життя» уже не вперше організовує групи відновлення для військових.
Останній такий відбувся у серпні. На ньому побували військовослужбовці 704 окремої бригади РХБ захисту. Усі свого часу воювали у різних бригадах, на різних напрямках, в усіх них найбільше бажання перемогти ворога, й усі вони для перемоги зробили все, що у їхніх силах. Та є і те, що усіх їх об’єднує: війна зробила своє. І здоров’я у військових добряче підірване. Попри лікування фізичних недуг у військових госпіталях їм потрібне й відновлення емоційних сил.
Саме з цією метою і збираються у Росохах. До груп адаптації ветеранів війни чи військовослужбовців та їх родин потрапляють жителі різних міст і сіл України. Мальовнича природа, комфортні умови, професійні психолого, а головне доброзичлива атмосфера господині садиби та подружжя Дмитра та Оксани Мельників, засновиників громадської організації, сприяють тому, що наші захисники отримують трішки гармонії для душі.
Загалом, цю соціальну послугу можна назвати і як рекреація. У садибі є можливість скористатися лазнею, зробити масаж, отримати відповідь на власні питання, провівши час в колі однодумців, які також пройшли пекло війни.
Коли ми з групою військових та Дмитром Мельником приїхали у село Росохи, дорогих гостей чекала господиня садиби пані Віра Нанівська, голова ГО Оксана Мельник, староста округу Ольга Лавренюк, діловодка Леся Половчак.
«Вітаємо. Ви тут, щоб бодай трохи відпочити від свого військового життя. У нас є програма. Але якщо ви бажаєте усамітнитися чи відпочити в кімнаті чи просто поспілкуватися між собою, ми вас зрозуміємо. Ми хочемо, щоб вам було добре, тож час проводьте, як комфортно», – наголосив Дмитро Мельник. Натомість, як ми спостерігали, військові зі задоволенням були включені в програму ретриту, їм подобався формат, який запропонували організатори – спілкувалися, розкривалися, запитували і отримували відповіді на питання.
Лише один день для когось із понад трьох надважких років великої війни став маленьким оновленням, що може стати поштовхом до змін і силою жити далі. Такі ретрити проводитимуть у Росох і надалі.
Якщо у населених пунктах громади є військовослужбовці чи демобілізовані, які хочуть пройти відновлення, яке пропонує ГО «Ретрит життя», вони можуть звертатися до директорки громадської огранізації Оксани Мельник: 067 366 62 43.
Ще у цій категорії
Сім місяців вважався безвісти зниклим: у Старому Самборі провели в останню путь Героя Степана Бущака
Скорботна звістка перед Днем Незалежності: Старий Самбір втратив на війні Героя Степана Бущака
Як Старосамбірська громада зміцнює зв’язки з європейськими партнерами