Сім місяців вважався безвісти зниклим: у Старому Самборі провели в останню путь Героя Степана Бущака

Марія КУЗЬМИН

Сьогодні, 26 серпня,  у Старому  Самборі провели в останню земну путь героя російсько-української війни Степан Бущака. Воїн, який загинув на війні, назавжди залишився 44-річним.

Вічний спокій Герою

Похоронну відправу очолив отець-декан Старосамбірської УГКЦ Михайло Николин. Йому  співслужили отці деканату та священники ПЦУ зі Стрільбич та Страшевич.

Сотні жителів міста, представники установ, організацій та військові зібралися, щоб віддати останню шану Герою. Люди тримали в руках синьо-жовті прапорці та живі квіти, символізуючи безмежну вдячність за його жертовність.

На обійсті полеглого воїна прощальне слово виголосив отець Юрій Бойчук. Він зазначив, що Степан прийняв своє покликання, виявивши найбільшу любов — віддав життя за своїх друзів. “Не втік. Не зрадив. Любив і рідних, і Батьківщину. Його приклад нагадує нам, щоб ми, борючись за свободу, не боялися, не зрадили, продовжували вірити“, — наголосив отець.

Уже по завершенню похоронної відправи на могилі Героя отець-декан Михайло Николин промовив до скорботної громади: “Степан не помер. Степан поліг смертю Героя. Сьогодні народжується нова Україна в сльозах і в крові. Нехай на нашу старосамбірську Голгофу не заростає стежина“. Священник висловив подяку родині, яка виховала такого сина, та чисельно присутнім на похороні воїнам, чий “мундир є широкими плечима для нас всіх“.

Похоронну відправу завершив трикратний салют від побратимів та зворушливі патріотичні пісні у виконанні хору “Дзвони старого Міста”. Прапор, яким була вкрита домовина Героя, військові передали його матері, Катерині Андріївні.

Спогади від однокласників

«Степан був моїм однокласником.  В школі він не був “зубрилкою”, не був з тих, хто всюди намагається бути першим, але завжди мав власну думку, чудове логічне і математичне мислення. Він був доброзичливим, спокійним хлопцем, який ніколи не відмовляв друзям. Був надійним, ми завжди знали, що Стьопа не підведе. Коли прийшов час воювати, він не втікав, не ховався, а прийняв рішення достойне кожного справжнього чоловіка України – захищати свою Батьківщину. Дуже шкода, що він загинув. Чула, про те, що Степан пропав безвісти, але вірила в краще. Співчуваємо його родині. Ми разом з однокласниками з болем оживляли цими днями спогади про нього. Не віриться»,  – каже про полеглого Ірина Хмельовська.

Спільний біль та світла пам’ять

Старосамбірський міський голова Ігор Трухим висловив щирі співчуття матері та родичам Героя, зазначивши, що ця втрата — невимовний біль для всього міста, громади і країни.

«Степан віддав своє життя, захищаючи кожного з нас, нашу свободу і майбутнє. Вся громада схиляє голови в глибокій скорботі. Ця втрата — невимовний біль для нашого міста, громади і всієї України. Висловлюю щирі співчуття матері Героя, Катерині Андріївні, родичам та близьким загиблого Героя. Це не лише ваш біль – це наша спільна біда, це рани всієї нашої України. Нехай Господь дасть сили перенести важкий біль утрати.. Нехай пам’ять про Степана Бущака, його мужність і жертовність, буде вічною», – висловив співчуття Старосамбірський міський голова Ігор Трухим.

Нагадаємо, що Степан Бущак виконував завдання в кулеметному відділенні стрілецького батальйону 5-ї окремої танкової бригади. Його життя обірвалося 3 січня 2025 року в районі населеного пункту Шевченко Волноваського району Донецької області. Сім місяців вважався безвісти зниклим.

Пам’ять про Степана Бущака, його мужність і жертовність житиме вічно. Він віддав найцінніше — своє життя — за нашу свободу і майбутнє. Пам’ятаємо.