24 Лютого, 2024

Радіо Онлайн

Ваш Голос Прикарпаття

Регіональне видання Самбірщини

Як у Старому Самборі відзначили 90 річницю Голодомору

Поширити

У суботу, 25 листопада, у Старому Самборі вшанували жертв голодоморів. Парафіяльна спільнота УКГЦ Старого Самбора процесійною ходою пройшла від храму Св. Миколая до Ювілейного хреста в осерді Старого Самбора. Тут відбулися скорботні заходи. Ведуча дійства Марія Хомин-Маморська розповіла  страшні факти того геноциду, отець-декан Михайло Николин відслужив поминальну відправу за жертвами Голодоморів.

В листопадовий день не від холоду мерзнемо, а від звірства, яке чинили нелюди, безбожна влада і тепер вбиває українців, будьмо стійкими у вірі, пам’ятаймо в молитвах тих, хто загинув, оберігаймо тих, хто нас захищає“, – наголосив отець-декан УГКЦ Михайло Николин.

Пластуни та працівники відділу культури, молоді,  спорту та туризму декораціями просто неба перенесли присутніх у ті страшні часи. А Михайло Дякун виконав пісню «Свіча»

О 16.00 Старий Самбір на хвилину замовк, вслухуючись у дзвін за невинними жертвами. У вікнах старосамбірян, як  і по всій Україні, мерехтіли свічки пам’яті.

У заході взяли участь небайдужі жителі Старого Самбора, працівники установ та організацій міста, керівник громади Ігор Трухим.

Голодомор 1932-1933 рр. був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого більшовицькою владою терору голодом, тобто геноцидом. За різними підрахунками, є статистика: від 4,5 до 10 мільйонів закатованих українців. За антиукраїнською спрямованістю та масштабністю застосування, голод 32-33 рр. виявився найжахливішою зброєю масового знищення та соціального поневолення селянства, якою скористався комуністичний режим в Україні. За них – неоплаканих і невідспіваних, похованих без труни й молитви, позбавлених могили й шани молилися на панахиді.

Закінчилося скорботне віче духовним гімном «Боже великий, єдиний», – який разом з церковним хором «Дзвони старого міста» виконали усі присутні.

Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок нашої історії написано криваво-чорним кольором. Московський кат одвічно прагне знищити цвіт нашої землі. Бо ж голодомор в могилу поклав найкращих – працьовитих, самостійних господарів. Голодом вбивали нашу свободу тоді, жорстоко воюють проти нашої свободи тепер.

Ваш Голос Прикарпаття