Сьогодні, 8 березня, у Старому Самборі провели в останню земну путь юного Героя російсько-української війни Олега Турянського. До свого повноліття хлопець не дожив всього місяць. 26 лютого внаслідок обстрілу російською армією міста Києва він загинув. 28 березня йому виповнилося б 18. Лише 18.
Хлопець народився у Старому Самборі. Його батьки – старосамбіряни. Коли Олежику було три рочки переїхали на Чернігівщину. Туди скерували тата, військового. Був єдиним сином у батьків. Закінчив Чернігівський військовий ліцей, став студентом військового інституту Київського Національного університету ім. Т. Шевченка.
«То величезне горе. Горе для всіх нас. Для всьої України. Вмирають невинні діти. Співчуваємо одні одним. А яка ж то гірка рана для батьків, які навіть не змогли на похорон приїхати. Хай Бог кріпить бабусю, яка вже виплакала усі сльози за ті 10 днів, відколи отримала ту страшну звістку», – говорить біля під’їзду будинку жінка, яка прийшла на похорон.
Батько Олега Володимир – також військовий. Він боронить Україну на Київщині, на похорон сина не зміг приїхати. Мама Тетяна – на Чернігівщині. Через важкі бої, що там ведуться, також не змогла попрощатися з рідною кровинкою – єдиним сином. У цей тяжкий для родини час надійне плече та підтримку батькам та бабусі підставив хресний батько Олега – Володимир Хітчак, керуючий справами Старосамбірської міської ради.
Похоронили Олега на місцевому цвинтарі поруч з могилою, де спочивають повстанці. У 2014 році там похоронили ще одного новітнього Героя Богдана Сольчаника, якого вбив снайпер у Києві на Грушевського.
Поохорон очолював Іоан Білик, який у квітні 2004 року хрестив Олежика у храмі Св. Миколая.
Йому співслужили отці деканату УПЦ та декан Михайло Николин разом зі священниками УГКЦ.
«Олег мріяв стати офіцером. Коли почалась війна, у частині залишилось 10 курсантів першого курсу. Олег прийняв для себе таке рішення також, чим дуже гордився і його батько, і ми. Одне, що тривожило Олега, що, оскільки студентів розпустили, він не зможе стати лейтенантом. Написав це батькові у SMS. Але батько тебе не забув», – розповів перед домовиною представник військового інституту та зачитав наказ Головнокомандувача Збройних сил України про присвоєння Олегу військового звання «молодший лейтенант» посмертно. Це військове звання офіцерського складу.
Військові дали тричі салют. Біля могили увімкнули Державний гімн. Співати його присутнім було важко. Всі втирали пекучі сльози, що котилися обличчями.
Обручки, які цей красивий хлопець ніколи не одягне, опустили на святковій серветці у могилу. А прапор з домовини віддали бабусі Надії. Могила вкрилася незліченними квітами.
Квіти зів’януть. А пам’ять про того свідомого, розумного, сильного і патріотичного хлопця – Олега Турянського – житиме вічно. У Старому Самборі. У Чернігові. У Києві. В Україні.
“Старосамбірська громада в скорботі. Олег Турянський, юний Захисник України, повернувся до Старого Самбора. Захищаючи столицю, загинув при виконанні своїх бойових обов’язків, внаслідок обстрілу російською армією міста Києва. Від імені усієї громади висловлюю щирі слова підтримки у цей важкий для вас час. Нехай Господь додасть сили перенести важкий біль утрати. Вічна пам’ять Герою!“, – написав на ФБ-сторінці міський голова Ігор Трухим.
Будь ти проклята війна. Мої щирі співчуття рідним 💔сумую разом з родиною💔 це наш спільний біль вічна пам’ять 💔