Богдан Сольчаник: місток, що веде до свободи. У Старому Самборі вшанували Героїв Небесної Сотні

Сьогодні, 20 лютого, Україна з глибокою скорботою згадує Героїв Небесної Сотні. Згадує тих мужніх синів України, котрі, всупереч діючому режимові, йшли самі й вели інших до правової, успішної, європейської України.

11 років тому, 20 лютого 2014 року злочинна влада вбивала невинних людей. Безжальна куля наздогнала на Інститутській в Києві викладача Українського Католицького Університету, унікального історика, перспективного науковця, багатогранну особистість і просто дуже хорошу Людину з великої букви.

«…Ти не будеш один. Серед тих, хто одного разу вирішив йти. Ти місток – бо за тобою йтимуть ті, які ще сплять…», – так писав у одному зі своїх віршів Богдан. За ним йшли.

Зі шкільних років і впродовж свого короткого, яскравого, як спалах зірки, життя, Богдан умів згуртовувати навколо себе друзів, однодумців. Бо завжди був правдолюбом, справедливим, умів розрадити та порадити. Він міг повести за собою… Та не судилося. У 28 років загинув за Україну. Але став містком. Бо за ним йдуть інші…

У рідному місті Героя України Богдана Сольчаника в Старому Самборі до спільного молитовного заходу  долучилися духовенство,посадовці громади, вчителі, гості та громада міста.

Отці Святомиколаївської церкви Іоан Білик (ПЦУ), Михайло Николин та Юрій Бойчук (УГКЦ) на площі Героїв Небесної сотні відслужили поминальну панахиду за Героями небесної Сотні та усіма небесними воїнами, які віддали життя за Україну.

«Сьогодні не одна мама і батько на могилах оплакує сина. Бо ворожа злоба забрала їхніх дітей. Вмирають достойні Сини і дочки й сьогодні. Бо сучасні герої сміливо стоять в нерівних боях і, на жаль, багато з них здобули здобули вінець вічної слави. За їх душі приносимо Богові щиру молитву», – сказав під час молитовного заходу отець Іоан Білик.

Розпочали захід хресною ходою від храму Святого Миколая до могил Героя України Богдана Сольчаника та воїнів УПА.

«Ми прийшли сюди зі символами Майдану – каскою і щитом. Звичайною каскою будівельника і простим дерев’яним щитом, які збергіаються у музеї. Ми пронесли їх містом, щоб пригадати, як невинна молодь захищалася від злочинної влади. Мусимо задуматися, чи робимо у своєму повсякденному житті правильні вибори, чи сповідуємо ті правдиві цінності, які сповідував Майдан. Загляньмо собі в душу, будьмо відповідальними за все, що стосується нас», – сказав отець Михайло Николин.

До пам’ятника Героям Небесної сотні міський голова Ігор Трухим та заступниця голови Самбірської ОВА Надія Пупа поставили синьо-жовті квіти. Працівники культури з квітами вирушили до могили Богдана Сольчаника та полеглих у війні Героїв. Усі спільно виконали духовний гімн.

…«Ой, у лузі червона калина…». Цю пісню вчив своїх маленьких синів батько Богдана Зеновій Степанович. Вони співали її, коли ще у нас панував радянський режим. З тою піснею 11 років тому тисячі людей проводжали Богдана в останню путь. Ту пісню заспівали сьогодні на могилі знову, батьки громада, молодь та священники Михайло Николин та Юрій Бойчук.

З тою піснею вся Україна стала міцним щитом на боротьбу на початку повномасштабного вторгнення. Триває запекла боротьба. Одинадцятий рік наші мужні хлопці і дівчата відстоюють нашу державу, ось уже три роки ми у великій війні… І, на превеликий жаль, до небесних ангелів – Героїв Небесної сотні – у небо злітають душі патріотів, створюючи там небесні батальйони.

Пам’ятаємо Богдана Сольчаника, пам’ятаємо усіх Героїв Небесної сотні, пам’ятаємо усіх полеглих Героїв російсько-української війни. Не опускаємо рук, поки триває боротьба. І хоч як би ми не розчаровувалися подіями зовнішніми, діями американського президента чи нерішучістю європейських партнерів, ми повинні продовжувати вражати світ своєю соціальною згуртованістю. Адже на нашому боці наймогутніші партнери: Господь і Правда. Вони дають нам сили не здаватися, вірити в перемогу і будувати ту Україну, за яку віддали свої життя Герої Небесної Сотні та тисячі полеглих воїнів.