Говорити про справи волонтерські Старосамбірської громади можна довго і багато. Адже, на щастя, є серед нас ті, які присвятили своє життя допомозі війську. Які, не шкодуючи сил та часу, працюють над тим, щоб захисники мали все необхідне. Серед таких і Роман Гринько зі Стрільбич. Адже з першого дня повномасштабного вторгнення гуртує довкола себе небайдужих людей, допомагає, дбає й підтримує.
Запрошували пана Романа до редакції на інтерв’ю не один раз. Але завжди у нього знаходяться справи важливіші. Тому коли днями поріг редакції переступили Роман Гринько та Михайло Зубрицький, зраділи. Ну, бо гості прийшли не з порожніми руками, а з різним добром для воїнів. А ще й тому, що нарешті дочекались.
«Ні-ні, ми не на інтерв’ю. Інтерв’ю – це вже після перемоги, дай Бог. Сьогодні ми хочемо дякувати тим, хто з нами працює від початку повномасштабного вторгнення», – каже пан Роман.
У цій публікації розкажемо про умовні три групи тих, хто допомагає допомагати.
А чи знали ви, що з першого дня повномасштабного вторгнення у Старому Самборі активно била ворога група спеціалістів зі сфери ІТ. Ворожі атаки були не тільки збройні. Цілодобово у Старому Самборі «відбивали» назвемо це по-простому хакерські атаки на мережі України. І не тільки. Але, мабуть, про всю роботу над безпекою країни цих хлопців говорити і не можна буде. Коли простори мережеві стали більш-менш спокійними, ця команда включилась у волонтерство й постій допомагає волонтерам забезпечувати військо.
Мова йде про Юрія та Данила Калічунів, Лілю Петришин, Олега Московича, Северина Цяпку, Богдана Думу та Олександра Васильця. Ці люди зі щирими українськими серцями постійно шалено донатять на потреби ЗСУ й окрім того, зокрема для батальйону «Карпатська Січ» придбали мотоцикл і квадроцикл, зарядну станцію й нещодавно для потреб батальйону передали автомобіль Wolksvagen T5. Цю машину привезли хлопцям особисто. Відтак, були почесно нагороджені бойовим стягом «Карпатської Січі».
Окремо можна говорити і про Яна Кубатого з Чехії. У своїй країні Ян працює також у сфері IT. Але від перших днів повномасштабного вторгнення він з однодумцями організували на кордоні України з Польщею великий намет із гарячою їжею, чаєм/кавою, а також із можливістю просто зігрітись. Це чоловік зробив для українців, які втікали від війни. З часом потреба у такій локації у нас на кордоні зникла, однак Ян не припинив допомогу війську. Транспортні засоби, запчастини, кошти – це лише дуже короткий перелік. З останнього пан Ян збирав кошти на придбання двох човнів воїнам на Херсонський напрямок. Також до цього збору долучився і житель Старого Самбора, який бажає залишитись невідомим. Активно працює пан Ян і в напрямку допомоги дітям із соціально незахищених верств населення, школам, сиротинцям.
І, звісно, діти села Стрільбичі. Активні, щирі, кмітливі – долучаються до нашої великої перемоги. Є при місцевій школі театральний гурток «Калинове гроно». Спільно зі своєю наставницею Любов’ю Стецик ставлять бездоганні вистави та гастролюють населеними пунктами громади з метою збору коштів на потреби війська. Під час цьогорічного турне юним акторам вдалося зібрати 100 тисяч гривень.
Це лише маленька частина з великої когорти тих, хто живе справою війни та працює на перемогу. Ми дякуємо кожному і кожній за ваш внесок у нашу велику перемогу. Тільки спільними зусиллями здолаємо ворога. Не зупиняймось у підтримці захисників, не опускаймо рук і вірмо, що все буде Україна..
Ще у цій категорії
У Старій Солі попрощалися з полеглим на війні Михайлом Овадюком
У Старосамбірському музеї відкрилася унікальна виставка “Писанкова карта України”
Депутати Старосамбірської міської ради провели сесію: економія коштів та підтримка молоді й літніх людей