31 Жовтня, 2024

Радіо Онлайн

Ваш Голос Прикарпаття

Регіональне видання Самбірщини

І в цивільному житті, і на війні Олег Горбовий – хірург

Поширити

Марія КУЗЬМИН

Сьогодні – День медичного працівника. Вперше його відзначають 27 липня. Відповідний Указ підписав Президент у червні 2023 року. Самі ж медики таке рішення сприйняли позитивно, бо ж їм не в радість відзначати своє професійне свято із росіянами, які щодня вбивають наших захисників та мирне населення. Тих, хто пов’язав своє життя з медициною, шанують у суспільстві завжди. А надто тепер, коли в Україні триває велика війна, є і медики, які між вибухами і розривами снарядів, під час обстрілів  вдень і вночі роблять свою нелегку справу: рятують наших воїнів, що зазнали поранень на фронті.

Серед бойових медиків, є і наш краянин, лікар Олег Горбовий. Його позивний «хірург», власне така і спеціалізація в героя нашої публікації, адже до війни працював хірургом у Старосамбірській лікарні. Отже, і на війні, і в цивільному житті Олег Горбовий – хірург. Він міг би продовжувати працювати у звичних умовах, у чистих палатах з належним медичним обладнанням.  Але в Україні розпочалася війна, яка змінила життя мільйонів українців і життя в родині Горбових.

«Ранок  24 лютого у нашій сім’ї був приголомшливим, страшним і непевним. В  Старому Самборі було добре чути звуки вибухів у Калинові, на який росія випустила ракету. Я,  не довго вагаючись, спакував наплічник і пішов до військкомату. Бо вважав, що так треба робити, такою має бути позиція кожного свідомого українця. Я розумів, що на війні потрібні лікарі», – розповідає.

Тепер він рятує воїнів на фронті, служить у 40 ОСБ третьої танкової бригади.  Рятує побратимів на Куп’янському напрямку, де «гаряче» і де робота медика дуже й дуже потрібна. Адже від оперативності в наданні першої медичної допомоги і стабілізації пораненого залежить здоров’я і життя побратима по підрозділу.

У соцмережі домовляємось про коротеньку розмову.

-Олеже Володимировичу, давайте уточнимо: бойовий медик – це теж, що і  військовий, тобто має і стріляти, і копати окопи? 

-Так, бойовий медик є повноцінною бойовою одиницею підрозділу. Він постійно перебуває зі своїми бійцями на рубежі, заступає на чергування. Так, і копає. Приймає бій, якщо позицію підрозділу штурмують, а також бере участь у наступальних діях. Просто в додаток до свого наплічника із водою, провіантом і боєкомплектом він має медичну укладку для надання першої допомоги постраждалим. Тобто, бойовий медик працює на рівні з військовими. Хоча тактичної медицини і правил надання допомоги безпосередньо на полі бою ми вчимо всіх без винятку. Тобто, в обов’язки бойового медика також входить інструктаж бійців щодо того, як правильно діяти під час обстрілу чи безпосередньо бою, як евакуювати постраждалого, як зупинити критичну кровотечу, накласти пов‘язку тощо. За можливості й наявності часу ми проводимо перепідготовку, оновлюємо знання бійців. Моя посада звучить так: старший лейтенант медичної служби.

-Що входить у Ваші обов’язки?

– Це залежить від місця розташування підрозділу – на другій лінії чи дальше, то звичайна лікарська робота, навчання персоналу і документація; в бойових умовах це, перш за все зупинка кровотеч і евакуація поранених. А доводилось бути всюди.

-В яких умовах доводиться надавати допомогу пораненим?

– Умови різні – поле, ліс, автомобіль і так далі. Всюди, де є необхідність.

-З чого складається Ваша амуніція?

-Та як у всіх військових – форма, бронежилет, каска, пістолет, автомат, запас бк, особиста аптечка, медичний рюкзак.

-З якими травмами особисто вам довелося найчастіше зіштовхуватись?

-Переломи, кровотечі, різані рани, опіки, отруєння

– Пригадую на тренінгу з домедичної допомоги Ваші колеги говорили, про «безнадійних». Це жорстоко, але у війні мабуть є випадки, коли доводиться ухвалювати важкі рішення, як-то: кому надати допомогу першому, кого першого відправити до шпиталю?

-На щастя, такі рішення поки що не доводилося приймати.

-Сьогодні Ваше свято. Що буде святкового в цей день?

-Тут усі свята, як будні, а будні, як свята. Найбільші свята, коли не має або мінімум втрат. Усі святкування після перемоги.

Війна – це час переосмислення. Особливо для тих, хто воює, для тих, у кого в родині хтось воює, хто зовсім поруч бачить життя і смерть – це медик на війні. Чого навчила Вас війна?

Цінувати кожну мить!

У людини завжди є вибір: розумію, що Ви би могли повернутися додому, а Ви на війні. Що допомагає триматися?

-Думка про майбутнє дітей і близьких. Майбутнє синів Ростислава і Гната, спокій дружини і мами.

Що для Вас перемога?

-Вільна від окупантів-людожерів Україна, щасливе майбутнє наших дітей, успішна держава.

Які плани після неї.

Планів багато, але життя вносить свої корективи, на разі не забігаю далеко.  

Що б хотіли передати нашим читачам, вашим колегам?

-Бажаю, щоб кожен в міру своїх можливостей долучився до спільної перемоги. Війна – це робота всюди: і на нулі, і в тилу.

Публікацію виготовлено за підтримки

ГО «Інститут Масової Інформації» та

Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.

Ваш Голос Прикарпаття