Марія КУЗЬМИН
У день уродин та іменин цього чоловіка дружина Наталя та дітки Мар’яна і Богданчик вітали лише телефоном, а підсолодили військове життя побратими зранку, похлопавши по плечі: «Вуйко Гризлі з’їж солоденького, щоб ще більше люті на ворогів мати», – подарували торт.
А далі – у свято чи будень на фронті свої обов’язки. І кожен виконує їх старанно. Щоб наблизити перемогу. Так і служить у війську Петро Кирилич з села Дністрик.
Повномасштабна війна застала цього чоловіка у Польщі. Після Різдва 2022 року поїхав у сусідню державу працювати. 24 лютого прийняв рішення: як буде треба – відразу повернеться в Україну. Кілька днів стежив за новинами. Зібрався і поїхав. Захищати Україну. Бо знав, як кажуть, ворога «в лице», воював і в 14-15 роках.
У великій війні Петро Кирилич спершу був старшим солдатом у Національній Гвардії України, батальйон імені Сергія Кульчицького, тепер – молодший сержант першої президентської бригади ім. Петра Дорошенка Національної гвардії України.
За освітою педагог, вчителював у Тисовиці. Повернувшись з війни, балотувався на місцевих виборах до Ріп’янської сільської ради. Люди довірили йому. А він же з того часу з найбільшою приємністю пригадує, як непросто було викорінити із Дністрика московський патріархат…
У Петра Кирилича, як і в кожного українця, є своя історія. Та у цьому важкому для України часі він став активним творцем нашої спільної історії, героїчної, непереможної історії нескореної України.
Лиман, Соледар, Святогірськ, Кремінна та інші населені пункти гарячого фронту, де дуже й дуже непросто. Це для нас факти. Для воїнів же завдання – залишатися живими і працювати над тим, щоб все менше окупантів дожили до завтра.
«Я непросто народився в сорочці. Мабуть, в сорочках. І з тих сорочок вже є бронежилет. Були різні ситуації…», – ця фраза з розмови з ним запам’яталася найбільше.
«Вуйко Гризлі», так героя публікації називають побратими. Вочевидь, як і Гризлі природний – перепливає широкі річки, уміло ловить рибу, так герой нашої публікації, життя якого змінила війна, також виходить уміло з важких воєнних ситуації і ловить «рибку». Хай вдалим буде його полювання на жорстоких і україноненависних ворогів.
Сьогодні ж вітаємо його від імені краян з іменинами та уродинами. Дякуємо за захист і чекаємо з перемогою, щоб детальніше розпитати про «полювання».
Публікацію виготовлено за підтримки
ГО «Інститут Масової Інформації» та
Міністерства закордонних справ Королівства Нідерланди.
Ще у цій категорії
Президент нагородив Назара Ралька з Бачини орденом “За мужність” ІІІ ступеня
Ірина Чубик та Катерина Яцик – поважні ювілярки вересня
Професор Михайло Кріль – творець і літописець нашої історії