У Страшевичах попрощалися з загиблим на війні Миколою Мажурою

Люба КІПОРЕНКО

Уже втретє у скорботі село Страшевичі. Уже втретє мальовниче прикарпатське село огорнув пекучий чорний біль. З війни повернувся односельчанин Микола Мажура. На жаль, в домовині. Вчора, 16 травня, численна громада провела Героя в останню путь.

“Молодший сержант. Стрілець. Загинув 30 січня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Діброва Кремінської територіальної громади Луганської області. І тільки Богу відомо, що пережили за ці чотири місяці дружина та діти. Які емоції, які очікування та страждання”, – сказав на подвір’ї Мажурів священник.

Відтак, численна скорботна громада йшла разом з Героєм його останній шлях. Аби віддати шану Небесному прибули друзі, односельці, небайдужі мешканці Старосамбірської громади, духовенство, побратими, військовослужбовці. Перед домовиною молодь села всипала дорогу пелюстками весняних квітів. Обабіч доріжки до храму діточки навколішки та з букетами квітів віддали шану своєму Герою, загиблому на війні односельцю.

Похоронили Миколу Мажуру з усіма військовими почестями. Дружині полеглого вручили державний прапор та пам’ятний лист від Президента. Військові тричі просалютували. Відтак, над домовиною Небесного Героя скорботна громада виконала Державний Гімн.

Микола Мажура народився на Дніпропетровщині. Одружився у Страшевичах. Разом з дружиною Лесею виховали двох дітей: доньку Юлію та сина Андрія. Односельчани кажуть, що Микола був спокійним, врівноваженим, добрим та дружелюбним. І, як бачимо з його біографії, полеглий Герой любив Україну. Адже на захист Батьківщини став у 2014 році. Коли почалась повномасштабна війна, Микола поповнив лави військової частини А7390.

Ще один Герой-краянин поповнив лави небесного воїнства. Назавжди 50. Назавжди у пам’яті українців.