Замість весілля – на могилу: 15 жовтня Василь Стефанко мав одружитися

Сьогодні, 15 жовтня, вся велика дружня родина Стефанко з села Волошинова мала дуже радіти. Адже на цей день була призначена дата весілля їхнього Василя – натомість, його згадують як Героя.

«4 роки тому наш Василь  познайомився з дівчиною Анютою (так він завжди її називав). Він жив нею у прямому сенсі цього слова. Коли вони не бачились,  то годинами могли розмовляти телефоном. Він дуже її кохав. І от настав той день – він зробив пропозицію вийти заміж. Дуже уважно вибирав каблучку для коханої, хвилювався чи сподобається їй чи ні. Вона погодилася, весілля було заплановано на сьогодні, 15 жовтня. Цей день мав бути дуже красивим і пишним, на ньому мала гуляти вся наша рідня…», – розповідає сестра Тетяна

Василь Стефанко захищав Україну з 2015 року, тоді добровільно пішов в АТО. Коли почалося повномасштабне вторгнення, він знову пішов боронити Україну.  Служив у 24 окремій механізованій бригаді ім. короля Данила. Загинув молодший сержант, командир відділення, поблизу населеного пункту Золоте внаслідок прямого попадання в бліндаж артилерійського снаряду. 18 травня Василя провели в останню земну мандрівку.

«Мій брат був дуже доброю і світлою людиною.  Він, не задумуючись міг зняти з себе останню сорочку і віддати, завжди допомагав людям. Був великою опорою для батьків. Дуже любив їздити автомобілем і доглядати за ним», – з сумом і гордістю за брата продовжує сестра Тетяна.

Замість весілля родина відвідає могилу Героя…

«Василь був опорою і надією для стареньких і хворих батьків. Василь був всесвітом для своєї нареченої Ані. Василь був дуже надійним товаришем і просто золотою людиною. Його усі любили і поважали. Все село чекало його з війни з перемогою… Назавжди 30, але він завжди житиме у наших серцях. Сумуємо і підтримуємо родину в скорботі», – каже староста Волошинова Ольга Лавренюк.