“Незважаючи на різність має бути рівність”: про інклюзивність освіти на Старосамбірщині

Марія КУЗЬМИН

Діти з особливими освітніми потребами, інклюзія. Сьогодні щораз більше людей розуміють значення цих термінів. Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, яка ґрунтується на принципі основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання. Це передбачає навчання в умовах закладу освіти, враховує індивідуальні особливості, рівень психофізичного розвитку кожного учня та унеможливлює будь-яку дискримінацію. А як ідуть справи з інклюзією на Старосамбірщині? Це журналістка нашого сайту з’ясовувала у розмові з Марією Фурдичко, директоркою Старосамбірського інклюзивно-ресурсного центру.

 «Питання організації інклюзії в закладах освіти в Україні стає щороку актуальнішим. Кількість дітей з вадами здоров’я, на жаль, не меншає. Інклюзія покликана забезпечити права дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі у закладах професійної (професійно-технічної). Три роки тому на Старосамбірщині запрацював комунальний заклад «Інклюзивно-ресурсний центр». У нас працюють кваліфіковані фахівці зі спеціальною вищою освітою: вчителі-логопеди, практичні психологи, вчитель-дефектолог та вчитель-реабілітолог. Всі працівники оволоділи навиками щодо роботи в автоматизованій системі інклюзивно-ресурсного центру. Маємо відповідні методики для вивчення дітей  з особливими освітніми потребами, практичними психологами», – розповідає директорка ІРЦ.

– Чи є у нас інклюзивні класи? І як вони працюють?

– Інклюзивні класи створюють на підставі заяви батьків дитини з особливими освітніми потребами, до якої обов’язково додається висновок інклюзивно-ресурсного центру.

Батьки мають право обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття їхніми дітьми освіти відповідного рівня. Відповідно до законодавства, у разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків до закладу освіти інклюзивна група або клас утворюється в обов’язковому порядку.

У Старосамбірській територіальній громаді впродовж 2020-2021 навчального року  було організовано інклюзивне навчання у 4 закладах загальної середньої освіти.   У Старосамбірському опорному закладі загальної середньої освіти: в 1 класі для однієї дитини, в 3 класі для двох дітей та 4 класі для однієї дитини.

У Старосамбірській школі № 2 організовано інклюзивне навчання в 3 класі для однієї дитини.

У закладі загальної середньої освіти І-ІІ ст. села Спас  організовано інклюзивне навчання в 5 класі для однієї дитини.

Також в НВК села Торгановичі організовано інклюзивне навчання в 3 класі для однієї дитини.

В кожному з цих закладів введено ставку асистента вчителя на один клас, який забезпечує особистісно орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу та бере участь у розробленні та виконанні навчальних планів та програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами. До того ж, асистент вчителя працює не лише з однією дитиною, яка має особливі освітні потреби, а й з усім класом або групою. Тобто, асистент вчителя і вчитель – це команда.

Навчально-виховний процес у класах з інклюзивним навчанням узгоджуємо з планами шкіл. Враховуємо інтелектуальний розвиток та здібності дитини. 

Розклад уроків для дітей з ООП також складаємо відповідно до можливостей конкретної дитини. 

Найголовніше, чим повинні керуватися усі учасники освітнього процесу –  дитина з ООП має почуватися щасливою.

 – Скільки дітей з інвалідністю навчаються в загальних класах?

– В закладах освіти Старосамбірської територіальної громади навчаються діти з інвалідністю з різними захворюваннями, які не потребують спеціальних умов для організації навчання. Ми ведемо статистику лише тих, які потребують спеціальних умов.

– Як влаштований навчальний процес для цих дітей?

– Для дітей з інвалідністю, яким потрібні спеціальні умови – організовано інклюзивне навчання та педагогічний патронаж (індивідуальна форма навчання).

– Скільки є дітей, які через інвалідність не ходять до школи взагалі. Чому? Як їх навчають?

– Упродовж минулого навчального року для дітей з інвалідністю, які за станом здоров’я не могли  відвідувати навчальний заклад,  індивідуальну форму навчання було організовано для 11 дітей у семи школах: Старосамбірська школа № 1 (для 3 учнів), Велика Лінина (1) , Стрільбичі (для 3 учнів), село Кобло (1), Воля (1), Біличі (1), Торчиновичі (1).

Для кожного з тих школярів закріпили педагогів, які проводили навчання за місцем проживання дітей, також був складений відповідний розклад уроків, який погоджували з батьками.

– Чи будуть якісь нововведення в цій сфері у 2021-2022 навчальному році?

– Наразі ми працюємо за нормативами, які уже добре відлагоджені. Однак мені відомо, що 21 червня 2021 року Кабінет міністрів України ухвалив  Постанову, яка вносить зміни до документів щодо організації інклюзивного навчання в Україні. Будемо вивчати і опановувати. Крім того, наш центр працював для усього району, а це тепер 4 новостворені громади: власне Старосамбірська, Добромильська, Хирівська, Стрілківська. Тепер при кожному відділі освіти має бути відповідний фахівець, який працюватиме у цьому напрямку. Ми ж продовжуватимемо основний наш напрямок: проводити комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини. Вона передбачає процес збору та інтерпретації кількісної та якісної інформації про особливості розвитку дитини з метою визначення її особливих освітніх потреб, в тому числі коефіцієнта її інтелекту, розроблення рекомендацій щодо освітньої програми, організації освітнього середовища, особливостей організації психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг, відповідно до потенційних можливостей дитини.

Комплексна психолого-педагогічна оцінка розвитку дитини є кінцевим результатом процесу оцінювання, що орієнтує фахівців ІРЦ на визначення оптимального освітнього маршруту для кожної дитини з особливими освітніми потребами. Слід наголосити, що порушення психофізичного розвитку дитини не обов’язково обумовлюватимуть наявність у дитини особливих освітніх потреб.

Ми повинні визначити особливі освітні потреби, особливості розвитку дитини, її сильні та слабкі сторони, розробити рекомендації з організації надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг дитині, а також рекомендацій щодо освітньої програми дитини, особливості організації освітнього середовища, потреби в індивідуальній програмі розвитку. Також маємо розробити рекомендації щодо організації освітнього процесу дитини для адміністрації закладу освіти, педагогічних працівників, батьків або законних представників дитини.

На сьогодні у нас на обліку перебуває – 122 дітей (це ще з усіх чотирьох громад).  Старосамбірський ІРЦ проводить широкий спектр послуг та заходів. Маємо хорошу базу. Проводимо заняття з корекційно-розвиткових послуг, консультуємо батьків та педагогічних працівників щодо організації навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами, проводимо наради-семінари з асистентами вчителя, практичними психологами… Все це спрямовано на те, щоб дитина, її батьки, родина, почувалися впевнено, спокійно і щасливо. Кінцева мета: попри різність учасників освітнього процесу має бути рівність, незважаючи на діагнози”, – завершила наше інтерв’ю директорка інклюзивно-ресурсного центру Марія Фурдичко. 

“Кожна дитина заслуговує на щастя. І моя”

«Ваша дитина можливо піде до школи…» – слова лікаря, які привели мене в шоковий стан після народження сина з Синдромом Дауна і досі часто лунають у спогадах…  Але цьогоріч ми йдемо у перший клас звичайної школи. З впровадженням інклюзивної освіти в Україні це стало можливим для усіх дітей  з особливими потребами, хоча наша історія з інклюзивним навчанням почалась ще до початку активного її впровадження… 

 У три роки Олексійко став вихованцем дитячого садка Торгановицького НВК. Ми, як  батьки, висловлюємо вдячність нашим вихователям та директорці Качалуп О.В., які без досвіду роботи з дітьми з особливими потребами не побоялись прийняти нас і стали для Олексійка другою сім’єю. Важко було усім, але, як показує практика, досвід інклюзивного навчання не головне, вагомішим є ставлення до дітей та бажання змінюватись. Усі проблемні питання вирішувались командним підходом та взаєморозумінням. У садку адаптація тривала десь три місяці, але результат мене вразив: у сина з’явились нові навички самообслуговування, комунікації, а найголовніше – нові друзі.

Коли ти поспішаєш забрати сина після садка і бачиш на подвір’ї, як він разом з однолітками катається на гірці   (до цього він не вмів ) і діти обіймають та прощаються з ним, як і з іншими – твоєму щастю немає меж. Соціалізація дітей з особливими потребами – те, що потрібно не лише нашим дітям, а й суспільству загалом.

Неймовірним сюрпризом було, коли до  Міжнародного дня людей з Синдромом Дауна вихователі разом з маленькими вихованцями прийшли у різнокольорових шкарпетках у знак підтримки. Зараз Олексійку 8 років, у вересні ми йдемо у перший клас Торгановицького НВК. Знаю, що буде складно, але впенена, що з такою підтримкою у нас все вдасться.

Важливу роль у розвитку та підтримці Олексійка надають фахівці Старосамбірського ІРЦ, де проходять наші заняття з логопедом та реабілітологом, двічі на тиждень. Але тут є декілька нюансів – мале приміщення, яке не дає змогу повністю забезпечити усі потреби у корекційних заняттях дітей і недостатня кількість фахівців у відповідності до кількості дітей у районі, яким потрібне корекційне навчання.

Педагоги теж потребують кваліфікованої методичної та практичної допомоги для якісного впровадження інклюзивної освіти. Наболілим питанням для батьків та педагогів є недостатнє фінансування на оснащення спеціальним обладнанням ресурсних кімнат у школах та недостатній розвиток  інфраструктури району (відсутність басейну, гуртків з можливістю навчання для дітей з особливими потребами). Є багато питань і проблем, які виникають при впровадженні інклюзії, але я вірю, що все це вирішиться з часом, з досвідом, якщо батьки, фахівці та громада будуть працювати командно і дослухатись одне до одного. У інклюзії є майбутнє, бо кожна дитина заслуговує на щастя. І моя”, – ділиться своєю історією мама Надія Савіцька.