Не раз доводилося чути фразу: «Історично так склалося, що Україна була і є двомовною». Це не склалося само собою. Це результат зусиль гнилого сусіда і мовної війни впродовж не одного століття. Мовний фронт дуже важливий, усі маємо бути воїнами, конкретними.
-Дата народження?
-10 апреля 1975 год.
-Не розумію.
-Ну, переведітє
Мовчанка…
-Нет, ми не кацапи. Апрель – квітень.
-Ну, ось, бачите, вмієте говорити українською, якщо треба…
Це діалог Марії Лозинської, спеціалістки міграційної служби у Старому Самборі з людиною зі Запоріжжя, яка приїхала до Старого Самбора через війну і виготовляла тут закордонний паспорт.
«Українці розмовляють українською. Спілкування на мові окупанта ведеться тільки за допомогою тлумача», – такий напис висить на вхідних дверях відділення міграційної служби.
«путін чітко сказав, що росія закінчується там, де закінчується російська мова. Українці повинні говорити українською. Бо мова має значення. Можна довго говорити, як москалі боролися століттями, щоб знищити нашу мову. Нас свідомо і цілеспрямовано нищили як культурно-історичну спільноту. Свого ваньку зображали героєм-асвабадітелем навіть в радянських мультфільмах, а над нашим козаком у вишиванці глузували. Багато хто й далі буде казати, що триває війна і мовне питання не на часі. На часі, ще й як на часі! Доки в Україні звучатиме російська мова, доки будуть московські попи в церквах – доти не позбудемося руского міра. Українці мають розмовляти українською. І крапка! Тоді не треба буде нікого визволяти», – розмірковує Ігор Піхоцький, керівник міграційної служби, депутат Старосамбірської міської ради.
Чоловік розповідає, що російська мова є одним з інструментів війни. І, на жаль, українці «ведуться».
«Говорили українською, коли сиділи в підвалах. Повиходили – забули. А ще, пам’ятаєте, на початку війни були історії, що з-під завалів виходили лише тоді, коли чули українську мову. Бо розуміли, що то наша армія. Знову ж таки: мова має значення!», – продовжує Ігор Піхоцький і додає, що лише рішучі закони влади викорінять з України російську мову – дерусифікувати мовний простір, бо вже найвища пора.
На основній світлині: вихованці дошкільної установи № 1 міста Старий Самбір
Ще у цій категорії
“Фінанси – двигун розвитку”: інтерв’ю з головною фінансисткою Старосамбірської громади
У Головецьку попрощалися зі загиблим у Курській області Ігорем Борисом
У Старосамбірській школі наярмаркували майже 115 тисяч гривень на авто для ТРО