Сьогодні – Всесвітній День вторинної переробки. 24 роки тому вперше це свято почали відзначати у США, де рівень еко-свідомості значно поширений: третина всіх відходів переробляється, у цій галузі працює 681 тисяча американців, і тільки їхня зарплата складає 37,8 мільярдів (!) доларів…
Ще більші успіхи показують деякі значно ближчі до нас європейські країни. Наприклад, у гірській Швейцарії, де ще сорок років тому екологічна ситуація була катастрофічною (всі річки і озера забруднені фосфатами і нітратами, земля – важкими металами, біорізноманіття стрімко зменшувалося), а сьогодні тут переробляється не те, що третина, як в Америці, але практично 100% відходів! А що у нас?
Знаєте, можна розводити руками, мовляв, ріки, ліси й кювети засмічені, а люди не те що сортувати, але й просто централізовано вивозити не хочуть. Але..!
Але мене надихає один факт – фестиваль “В гості до Бойків”. До чого це я? А до того, що неодноразово бувала на різних більших і менших заходах і щоразу мала двояке відчуття: приємність від зустрічі із знайомими, друзями, насолоду від пісень і виступів, а також неприємний осад від безлічі куп сміття, що зростали довкола сцен, стадіонів…
Тільки не в той день у Мшанці! На фестиваль прибуло понад 3 тисячі людей, були жителі всіх наших сіл, і навіть попри те, що ми не встигали змінювати сміттєві пакети, територія залишилася чистою: всі гості акуратно складали сміття поруч. Це показник поваги до самих себе і до інших. Коли мене запитають, що таке людська гідність, – як один із прикладів я наведу цей.
І знаєте що ще? Якщо в той день на Фестивалі пару тисяч людей зберегли чистоту, то чи так вже й неможливо зберігати чистою всю нашу громаду постійно?
Чи у Швейцарії, Швеції, Польщі, Німеччині, живуть марсіани? Ні. Чи викидали вони свого часу сміття в ріки, яри, ліси? Так. Чи зустрінеш зараз десь у цих країнах хоча б одне село, чи одну ріку, забруднену всякою всячиною? Навіть у Білорусії, як стверджують мої знайомі журналісти, не зважаючи на всі її проблеми, села, ріки й ліси чисті.
Всі країни, крок за кроком, пройшли той шлях, на який зараз стає наша громада. Ми поспілкувалися з головою Стрілківської територіальної громади Миколою Дроздом про поточну ситуацію в нашій громаді та подальші кроки до її вирішення.
Пане Миколо, розкажіть в загальному, яка зараз ситуація у громаді з вивозом сміття та що плануєте робити?
На сьогоднішній день на нашій території вивозом твердих побутових відходів (ТПВ) займається наше комунальне підприємство «Благоустрій». Підприємство має підписано 1187 договорів. Вивіз сміття (ТПВ) здійснюється, на жаль, не у всіх населених пунктах нашої громади, а тільки у тих селах, де з комунальним підприємством жителі мають підписані договори на вивіз побутових відходів. Однак навіть у тих населених пунктах, де здійснюється вивіз сміття, ситуація є недосконалою. На це є ряд причин, і це насамперед:
- занижені тарифи, котрі не покривають чи повністю не покривають витрати підприємства на здійснення своєї діяльності;
- матеріально-технічна база підприємства, тобто є тільки один транспортний засіб, який часто виходить з ладу і постійно потребує ремонту. Для нормального функціонування підприємства потрібен ще один спеціалізований автомобіль.
- відсутність облаштованих пунктів збору (майданчиків) сміття з можливістю його сортування;
- відсутність відповідальності у частини населення, котрі або відмовляються підписувати договори, чи мають заборгованість перед підприємством.
Дуже ж б хотілося, щоб вивіз ТПВ здійснювався у всіх населених пунктах нашої громади, але спочатку ми повинні працювати над тим щоб вирішити вказані проблеми.
Що для цього робиться чи вже зробили?
В першу чергу ми переглянули тарифи на вивіз ТПВ, і на даний момент іде кампанія ознайомлення із тарифами. Дуже приємно, що більшість населення із розумінням ставляться до проблеми і вважають, що 17 грн/чол. на місяць за те, щоб ми жили у чистій місцевості, є зовсім невеликою ціною. Крім того хочу зазначити, що є правила благоустрою населених пунктів, і в тих селах, де прийнято рішення про вивіз ТПВ і встановлені сміттєві баки, підписання договору із підприємством є обов’язковим. Порушення правил благоустою тягне за собою відповідальність. Іншими словами: не може бути так, що одні платять, інші без поважних причин – ні.
Для того, щоб наше комунальне підприємство мало можливість здійснювати вивіз ТПВ з інших населених пунктів нашої громади потрібно наступні речі:
- Закупити ще один спеціалізований автомобіль.
- Облаштувати майданчики і закупити сміттєві контейнери.
- Підписати договори на вивіз ТПВ у селах.
- Налагодити роботу із сортуванням сміття.
Яким чином можна знайти фінанси на закупівлю автомобіля на облаштування майданчиків під сміттєві баки?
Основними джерелами покращення фінансування проектів із покращення благоустрою, в тому числі і вивезенні ТПВ, є:
– місцевий бюджет;
– обласні програми;
– субвенції із державного бюджету;
– інші джерела фінансування.
Звичайно, у місцевому бюджеті буде важко знайти кошти на придбання автомобіля, але будемо долучатись до обласних чи державних програм та шукати можливість співфінансування. Надіємось, що на державному рівні буде розроблена якась стратегія, котра передбачатиме підтримку громад у прагненні до чистих сіл, річок, лісів, озер. Крім цього повинна функціонувати ефективна програма підтримка підприємств по сортуванню сміття та переробці вторинної сировини.
Що є основним у тому, щоб Стрілківська громада стала чистою від сміття?
На мою думку, це в першу чергу бажання жити у чистій громаді, рівень відповідальності, рівень культури поведінки із сміттям. Ні я, як голова громади, ні директор підприємства і ніхто інший не зможе зробити нашу громадою комфортною для життя, якщо цього не захочуть самі жителі.
Наталія ГРОМ.
Доброго дня, пані журналісти. Найшов Прикарпаття в інтернеті. Читаю. Маю побажання об’єктивніше висвітлювати новини. Файно пишете про сільські громади. Фест. Зауважив, що чомусь не можете без купки докорів в бік Старосамбірської ради, то видно з боку без окулярів. Робіть висновки.