Дрон уже в нашого захисника Володимира Івасіва: збір закрито

Люба КІПОРЕНКО

21 квітня наша  редакція спільно з волонтеркою Зоряною Гриб запустили збір коштів на дрон із приладом нічного бочення для земляка з Добромиля Володимира Івасіва. Сказати, що братись за такий великий збір було трохи лячно – це не сказати нічого. Тим паче, такого досвіду у нас не було. Але, хто ми такі, щоб відмовити у допомозі захиснику. І спільними зусиллями багатьох добрих та щирих людей ми це зробили. І вже 5 червня наші журналістки на південному фронті вручили Володимиру таку потрібну «пташку».

З Володимиром Івасівом з Добромиля онлайн ми знайомі вже давно. А от приводом познайомитись на живо став дрон. Ми вирішили, що такий подарунок земляку маємо вручити особисто. Тому, дізнавшись, що місцевий волонтер Юрій Качалуп планує чергову поїздку на схід, запропонували зробити грандіозну поїздку від сходу до півдня. Приємно, що Юрій, не роздумуючи, відповів: «Звісно, їдемо. Треба то треба».

Володимиру Івасіву – 28 років. Із них 7 років хлопець відчайдушно боронить Україну. Він – професійний військовий, майор. За час повномасштабного вторгнення його нагороди плюсуються. Але він наголошує, що це все не важливо. Важливо здобути перемогу й прогнати ворога з Української землі. Весь час повномасштабної війни – завдання Володимира – це оборона та звільнення півдня.

«Зараз окрім того, що наші хлопці завдають чітких ударів по техніці та пунктах противника, ми ще й готуємо нових військових. Навчаємо практично й теоретично. Готуємо, аби замінити бодай на трохи тих, хто понад рік воює й потребує відпочинку», – каже Володимир.

Військовий пояснює важливість дронів. З його слів розуміємо, що хоч це й річ доволі коштовна, але без неї ніяк. Адже це очі війська. Це розвідка, це визначення позицій, це чіткість удару, це врятовані життя.

На рахунку підрозділу Володимира майже 300 одиниць знищеної ворожої техніки. З-поміж іншого – це російські танки, БТРи, БМП, засоби ППО, РЕБ, самохідна і причіпна артилерія, а ще склади з боєприпасами. Щодо кількості ліквідованих окупантів, то це приблизно троє на одну одиницю техніки. І тішить, що завдяки дрону з тепловізором, ця статистика ростиме тепер і вночі.

Разом із земляком вирушаємо на позицію, до його підрозділу. Володя просить вимкнути геодані. Машину ховаємо в посадку й маскуємо. Самі ж теж намагаємось не бути на відкритих ділянках, спілкуємось у гущавині. Військові пригостили нас прохолодним квасом, а потім провели у свій бліндаж. Там і ліжка, і міні кухонька, робоче місце, світло. Його військові облаштували за день.

«На жаль, сьогодні вітряна погода. Не політаємо. Але ходіть глянете з чого ми гатимо. До речі, ви як їхали бачили нашу гармату?», – каже один із військових. Ми відповіли, що ні. Хлопці посміхаючись, сказали, що значить вони добре все замаскували. І хоч ми не побачили, як працює артилерія, але снаряд оркам підписали. Й поки доїхали додому він уже долетів у ціль.

…А щодо збору на дрон, то можна довго писати перелік людей, які долучились таким чином до звільнення півдня. Перш за все, вдячні волонтерці Зоряні Гриб, яка стала надійним плечем й організувала та курувала збір. Коли ми були як сліпі кошенята, вона стала опорою. Окремих слів вартує сім’я Савенків. Ми тут не вникатимемо у всі деталі. Але якби не вони, то ми б не змогли отак швидко й відносно легко вручити подаруночок Володимиру.

Безмежна вдячність Добромильській школі та директору Андрію Керницькому, Добромильській школі мистецтв і зокрема Андрію Коростенському та Ярині Фіс; Старосамбірській школі №2.

«Дівчата, скільки вам ще не вистачає на дрон? Я закриваю!», – слова волонтерки Галини Гери з Добромиля, яка проживає в Італії й приїхала в Україну спеціально, щоб допомогти придбати дрон для земляка. Сердечна подяка цій жінці, її організації «Ucraina per amore» а також Добромильському волонтерському центру з Тарасом Богушем та Володимиром Маньком.

Не залишились осторонь Михайло Гичка, Наталія Халос, Надія Корольчук, Володимир Бачинський, Соломія Вовчик, Леся Войтків, Мар’яна Комар та багато інших людей. Ми не знаємо, хто така Олена Катуніна, але від цього імені було настільки багато донатів, що запам’ятали її. Ви всі просили не згадувати ваших прізвищ. Вибачте, не змогли. Багатьох із вас ми не знаємо. Але однаково вдячні кожному та кожній за донати.

Окрім того, є люди які підтримували нас інформаційно, творчо, своїми виробами, тощо. Велике дякуємо блогерці Вікторії Ільчук (більш відома як Баба Нюся), яка проводила для нас лотереї. Дякуємо також Віктору Виннику та гурту «Мері», Ірині та Віктору Янцо (вони ж гурти Анця та Рокаш), Василю Сулятицькому та турагенції «ПройдиСвіт». Щира дяка авторці прикрас Христині Дзюбі, яка розіграла свої намиста для нашого Володі, а також Маряну Калиновичу, який також проводив лотереї на дрон.

Усі разом ми зробили велику справу, яка є маленьким внеском у нашу перемогу. Особлива вдячність від Володимира та його побратимів. Тільки коли будемо єдині – переможемо.