У Старому Самборі переселенці отримали допомогу від “Карітасу”

4-річний Василько з мамою з окупованої Херсонщини, а тато пішов на фронт. Маленький хлопчик Левко з Харкова, який за кілька днів у Старому Самборі святкуватиме перший ювілей – 1 рочок – з мамою і бабусею.  Третину свого малесенького життя це дитя війни живе в Старому Самборі. Студент Ігор, майбутній інженер, сесію складав дистанційно, з чужого помешкання у Старому Самборі…

Це лише частина життєвих історій, звичний ритм яких поламала війна. На парафіяльному подвір’ї Церкви Святого Миколая Старого Самбора було досить людно. Сьогодні, 21 липня, сюди з гуманітарним вантажем вдруге приїхала мобільна бригада «Карітасу» Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Внутрішньо переміщеним людям, які постраждали від війни, у рамках програми «Реагування на надзвичайні ситуації внаслідок бойових дій в Україні 2022» роздавали продуктові набори, засоби гігієни, медикаменти.

«Цього разу, окрім гуманітарного вантажу для людей,  є ще й медична та психологічна підтримка. До нас завітали фельдшер та психолог. У кого є потреба, спілкуються з волонтерами. Людям міряють тиск, цукор, дають медикаменти. Реєструють охочих, які наступного разу можуть отримати постільну білизну. Такі візити тривають до кожного деканату», – розповідає отець-декан Старосамбірський Михайло Николин.

Попередньо у церквах парафіяльні священники оголосили людям про дату і час приїзду мобільної бригади і внутрішньо переміщені люди з документами приїхали до Старого Самбора.

Назви різних міст і сіл з Півдня та Сходу України називали люди, які зібралися цього дня. І не лише щоб отримати допомогу, а ще й поспілкуватися. Практично всі між собою знаються, або, принаймні, бачаться не вперше. А спілкування з отцем-деканом Михайлом Николином стало, як і попереднього разу, невимушеною катехизою. Люди говорили про те, що їх дуже болить. Священник коментував з християнської точки зору.

«В нашій парафії хор має таку гарну християнську пісню «Творіть добро і вам добро добром воздасться. Ви знаєте, принцип бумерангу в житті є. Зло зруйнує тих, хто його вчиняє. А Бог не залишить Україну…», – каже священник.

«Тут дуже добрі, щирі люди, відкриті, гарне і затишне місто, чудова природа, та все ж дуже хочеться до рідного Запоріжжя. А там ще небезпечно», – говорить Анна, яка уже 4 місяць проживає на Старосамбірщині.

Цього дня роздали допомогу для 120 сімей.