Подружжя Андрія та Лілії Грабовенських з Тисовиці у травні відкриє сімейну ферму

Немало людей обурюються, що ми, живучи у краї, де пустує багато землі й вона заростає будяками-борщівниками, купуємо польське молоко, багато хто нарікає, що не має роботи й доводиться гнути спину на польського пана, багато хто звинувачує всіх і вся, що жити важко. А є й такі, хто не перераховує перешкоди, не зациклюється на проблемах, а шукає можливості. Сьогодні мова піде про молоде подружжя з Тисовиці Андрія і Лілію Грабовенських, які вирішили бути господарями на рідній землі й запровадити власну справу – сімейну молочну ферму. Обоє – молоді й розумні, працьовиті й цілеспрямовані. У Андрія – вища економічна освіта (ЛНУ ім. Франка), у Лілі – вища юридична (Львівський державний університет внутрішніх справ). 9 років працювала юристом в райдержадміністрації.

Ідея створення такої справи належить Андрію. Ліля спершу, після державної служби, важко уявляла себе у ролі власниці ферми. Та коли побачила, з якою сумлінністю і старанністю чоловік малими, проте впевненими кроками рухається до своє мети, також віддано включилася у роботу.
Спершу родина купила стареньку хату, розвалили її та вибудували корівник. У часі це тривало орієнтовно 3 роки.

–Ми у подружжі прожили понад 12 років. Усі заощадження вкладали у справу. У нас уже все готове. Незабаром завеземо високопродуктивні корови. Плануємо 15 голів. Ми вже близькі до старту, правда і хвилювань немало. Розуміємо, що справа потрібна, благородна і дороговартнісна. Хоча, звісно, сподіваємося, що й прибутковою стане, – каже Ліля.
Ферму назвуть “Бойківчанка”. Вона буде автоматизована – будуть вентилятори, кондиціонери, ґумові килимки, поїлки, обчислювальні прилади. Також будуть доїльні апарати. При корівнику збудували молочний блок, в якому буде тоновий холодильник, освітлювальні лампи. І до корівника, і до молочного блоку підведена холодна і тепла вода.

Ліля та Андрій виховують двох дівчаток – 12-річну Євгенію та 9-річну Христину. дівчата радіють, що тато з мамою будуть займатися такою справою, особливо молодша. Христинка обіцяє, що обов’язково допомагатиме батькам, вона вже й імена корівкам придумала. Родина планує підписати угоду зі Самбірським молокозаводом, а також вже є багато охочих, щоб скуштувати домашнього молочка, сиру, вершків. Знаємо, що Ліля неперевершена кулінарка. Вже тепер уявляємо, який попит буде на її шедевральні сирники.

…Такі історії дуже надихають. Хай Господь допоможе родині усе заплановане втілити в життя. Такий напрямок роботи має всі перспективи стати одним зі стимулів розвитку сільської місцевості. Андрій та Лілія Грабовенські, гадаю, стануть прикладом для інших. Тим паче, направду, за такими ініціативними і дієвими людьми хочеться йти іншим. Зараз Андрій є депутатом Стрілківської ТГ. У селі має повагу й авторитет, а ще є головою церковного комітету. У їхній справі, навіть самій підготовці до старту, вже й обов’язки розподілили: Андрій відповідає за фінансову частину, Ліля – за юридичну.

Що ж? Вдалого старту! А ми беремо собі завдання, коли відкриється ферма, завітати до Грабовенських, розпитати детальніше й розповісти іншим. Знаєте, було би бодай по одній сімейній фермі в кожному селі – і край наш був би успішнішим і привабливішим.

Марія Кузьмин