Інтернет не є нашим «все». Вагу має газета!

Марія КУЗЬМИН

В усі часи інформація, як кажуть, у тренді. Хтось колись мудро сказав, що хто володіє інформацією, той володіє світом. У наш час інформацією володіють усі, адже вона з неймовірною швидкістю долинає до нас звідусіль, зокрема соцмереж. Де «правдою» виглядає все, що кому заманеться. І тут треба бути обережними, бо цей дивовижний винахід людства при невмілому користуванні перетворює людину на свого «раба» і «фарширує» різноманітною інформацією.

Так повелося, що останніми роками спостерігається тенденція до зменшення людей, які читають друковані видання, або існує факт, що їх читають лише старші за віком люди. Не сперечаємося зі загальноприйнятою думкою, однак скажемо, що своїми читачами ми дуже пишаємося. Нам приємно, що «Ваш Голос Прикарпаття» читають молоді, розумні краяни. Не ґаджетами єдиними і соцмережами живуть люди, які розуміють важливість друкованого слова.

Подружжя Миколи та Христини Бухніїв щочетверга отримує газету. Вони молоді й розумні, ділові й цілеспрямовані. Інтернет є їхньою невід’ємною частиною життя: як професійного, так і особистого. Таких людей, звісно, оперативністю ми не можемо здивувати, однак є інші речі, за які вони цінують газету.

Христина – вчителька англійської мови у Стрілківському ліцеї. Вона належить до тих педагогів, яким проводити уроки за традиційними методичними рекомендаціями замало. Вона постійно у творчому пошуку. Дуже любить свою роботу, вболіває за те, аби діти, які прагнуть глибше знати мову, чули її з вуст носіїв мови. Вона вважає, що не оцінки у журналі є найважливішими, а те, що дитина візьме з собою у практичне життя. Участь у різних проєктах, англомовні табори, канадійці в школі – все це Христина організовує у Стрілківському ліцеї. І, як наслідок, учні, яким англійська до душі, мають чудові можливості розвиватися. Є у школі кілька дітей, які можуть, як кажуть в народі, виговоритися хоч з американцями, хоч з канадійцями.

Микола – інженер-програміст Старосамбірської лікарні. Уже понад 15 років займається фотографією. У його архіві сотні тисяч світлин. Закохані подружжя, щасливі батьки новонароджених немовлят, місцеві люди на різноманітних подіях, миті, які необхідно зберегти на світлині – все це знаходимо у роботах Миколи. Попри звичні справи, які приносять Миколі, як кажуть «хліб», він охоче віддає свій час і талант суспільним інтересам. Микола фотографує масові події, заходи. Це у його світлинах «живуть» історичні події різних населених пунктів, які будуть цікавими і цінними через роки.

Якось у розмові Микола розповідав, як ще з дитинства у його родині цінували газети. Микола і тепер, у еру цифрової діджиталізації, пояснює старшому сину, третьокласнику Святославу, у чому цінність друкованого слова. Бо навіть попри час гортання стрічок соцмереж, потреба якісної інформації лише зростатиме.
Ми гречно подякували родині Бухніїв за підтримку і за те, що Микола в соцмережах якось писав пост про те, щоб заохотити своїх друзів передплачувати місцеву газету «Ваш Голос Прикарпаття». Це було для нас приємною несподіванкою і заохоченням до подальшої якісної роботи.

Все-таки – Інтернет не наше «все». Ми й у 2022 році зберігатимемо «чернетки історії» нашої малої Батьківщини і писатимемо про все найцікавіше, чим живе наш край.